праглыну́ць
◊ п. пілю́лю — проглоти́ть пилю́лю;
п. язы́к — проглоти́ть язы́к;
(бы́ццам, нібы́) му́ху праглыну́ў — (то́чно) му́ху проглоти́л;
жыўцо́м бы ~ну́ў — живьём бы съел;
як аршы́н ~ну́ў — как (сло́вно) арши́н проглоти́л;
ні вы́плюнуць ні п. — проти́вно есть и жа́лко вы́плюнуть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)