эўфані́чны, ‑ая, ‑ае.
Звязаны з эўфаніяй, заснаваны на прымяненні эўфаніі. Як у музычным творы чаргаванне аднатыпных гукаў творыць мелодыю, так і тут, у вершы, умелая інструментоўка не толькі памагае вобразнай канкрэтызацыі, але і стварае стойкую танальнасць, эўфанічную выразнасць мовы — тое, што характарызуе твор з боку яго музычнасці. «Полымя».
Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)
юры́ст, ‑а, М ‑сце, м.
Спецыяліст у галіне юрыспрудэнцыі; практычны дзеяч у галіне права. Членамі камітэта былі, галоўным чынам, юрысты, якія добра разбіраліся ва ўсіх тонкасцях сваёй навукі. Лынькоў. [Бабка:] — Закон і права за мной. Так і казаў юрыст мне, калі я неяк ездзіла да яго ў горад. Вышынскі.
[Ням. Jurist ад лац. jus, juris — права.]
Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)
resist
[rɪˈzɪst]
v.i.
1) не паддава́цца
The window resisted his efforts to open it — Акно́ не паддало́ся яго́ным намага́ньням адчыні́ць яго́
2) супраці́віцца
Do not resist — Не супраці́ўся
3) стры́мвацца
I could not resist laughing — Я ня мог стрыма́цца ад сьме́ху
4) супрацьстая́ць, вытры́мваць на́ціск чаго́, не паддава́цца
to resist disease — не паддава́цца хваро́бе
Ангельска-беларускі слоўнік (В. Пашкевіч, 2006, класічны правапіс)
ве́ды I, -даў ед. нет
1. (наука) зна́ние ср.;
галіна́ ве́даў — о́бласть зна́ний;
2. (совокупность сведений, познаний в какой-л. области) зна́ния, позна́ния; све́дения;
вало́даць ве́дамі — облада́ть зна́ниями;
у яго́ вялі́кія в. ў медыцы́не — у него́ больши́е позна́ния в медици́не
ве́ды II (ед. ве́да ж.) лит. ве́ды
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)
клапаці́цца несов.
1. забо́титься, пе́чься;
к. аб спра́ве — забо́титься (пе́чься) о де́ле;
2. хлопота́ть;
к. каля́ ста́йні — хлопота́ть о́коло коню́шни;
3. (аб чым) пресле́довать (что);
к. аб сваі́х інтарэ́сах — пресле́довать свои́ интере́сы;
4. (испытывать тревогу, беспокойство) беспоко́иться;
ты пра яго́ не клапаці́ся — ты о нём не беспоко́йся
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)
праня́ць сов.
1. (пройти насквозь) прониза́ть, проби́ть;
штык ~няў лёгкія наскро́зь — штык прониза́л лёгкие наскво́зь;
2. проня́ть; пробра́ть, прохвати́ть, прошиби́ть; (ветром, сквозняком — ещё) просквози́ть;
3. (сильно подействовать) проня́ть; прошиби́ть;
нічы́м яго́ не про́ймеш — ниче́м его́ не проймёшь (прошибёшь);
4. (о поносе) прохвати́ть;
◊ п. по́зіркам — пронзи́ть взгля́дом
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)
налёт, -ту м., в разн. знач. налёт;
паве́траны н. — возду́шный налёт;
банды́цкі н. — банди́тский налёт;
на яго́ раху́нку 500 ты́сяч кіламе́траў ~ту — на его́ счету́ 500 ты́сяч киломе́тров налёта;
н. пы́лу — налёт пы́ли;
н. у го́рле — налёт в го́рле;
ве́ршы з ~там сентымента́льнасці — стихи́ с налётом сентимента́льности
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)
падрыхтава́ць сов.
1. в разн. знач. подгото́вить;
п. памяшка́нне — подгото́вить (пригото́вить) помеще́ние;
п. уро́кі — подгото́вить (пригото́вить) уро́ки;
п. ру́капіс да набо́ру — подгото́вить (пригото́вить) ру́копись к набо́ру;
~ту́й яго́ да гэ́тага паведамле́ння — подгото́вь его́ к э́тому сообще́нию;
п. гле́бу — подгото́вить по́чву;
2. снаряди́ть;
п. экспеды́цыю — снаряди́ть экспеди́цию
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)
хіста́ць несов.
1. кача́ть, колеба́ть, раска́чивать, шата́ть;
ве́цер ~та́е дрэ́вы — ве́тер кача́ет (шата́ет) дере́вья;
х. слуп — кача́ть столб;
х. стол — кача́ть (шата́ть) стол;
2. безл. кача́ть, шата́ть;
яго́ ~та́ла з бо́ку на бок — его́ кача́ло (шата́ло) из стороны́ в сто́рону;
3. перен. колеба́ть;
х. аўтарытэ́т — колеба́ть авторите́т
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)
яно́
1. род., вин. яго́, дат. яму́, твор., предл. ім; мн. яны́; мест. личн., ср. оно́; см. ён;
2. частица, разг. оно́;
я. і лепш — оно́ и лу́чше;
◊ вось я. што! — вот оно́ что!;
вунь я. што! — вон оно́ что!;
я. і віда́ць — оно́ и ви́дно
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)