эўфані́чны, ‑ая, ‑ае.

Звязаны з эўфаніяй, заснаваны на прымяненні эўфаніі. Як у музычным творы чаргаванне аднатыпных гукаў творыць мелодыю, так і тут, у вершы, умелая інструментоўка не толькі памагае вобразнай канкрэтызацыі, але і стварае стойкую танальнасць, эўфанічную выразнасць мовы — тое, што характарызуе твор з боку яго музычнасці. «Полымя».

Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)

юры́ст, ‑а, М ‑сце, м.

Спецыяліст у галіне юрыспрудэнцыі; практычны дзеяч у галіне права. Членамі камітэта былі, галоўным чынам, юрысты, якія добра разбіраліся ва ўсіх тонкасцях сваёй навукі. Лынькоў. [Бабка:] — Закон і права за мной. Так і казаў юрыст мне, калі я неяк ездзіла да яго ў горад. Вышынскі.

[Ням. Jurist ад лац. jus, juris — права.]

Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)

resist

[rɪˈzɪst]

v.i.

1) не паддава́цца

The window resisted his efforts to open it — Акно́ не паддало́ся яго́ным намага́ньням адчыні́ць яго́

2) супраці́віцца

Do not resist — Не супраці́ўся

3) стры́мвацца

I could not resist laughing — Я ня мог стрыма́цца ад сьме́ху

4) супрацьстая́ць, вытры́мваць на́ціск чаго́, не паддава́цца

to resist disease — не паддава́цца хваро́бе

Ангельска-беларускі слоўнік (В. Пашкевіч, 2006, класічны правапіс)

ве́ды I, -даў ед. нет

1. (наука) зна́ние ср.;

галіна́ ве́даўо́бласть зна́ний;

2. (совокупность сведений, познаний в какой-л. области) зна́ния, позна́ния; све́дения;

вало́даць ве́дамі — облада́ть зна́ниями;

у яго́ вялі́кія в. ў медыцы́не — у него́ больши́е позна́ния в медици́не

ве́ды II (ед. ве́да ж.) лит. ве́ды

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)

клапаці́цца несов.

1. забо́титься, пе́чься;

к. аб спра́ве — забо́титься (пе́чься) о де́ле;

2. хлопота́ть;

к. каля́ ста́йні — хлопота́ть о́коло коню́шни;

3. (аб чым) пресле́довать (что);

к. аб сваі́х інтарэ́сах — пресле́довать свои́ интере́сы;

4. (испытывать тревогу, беспокойство) беспоко́иться;

ты пра яго́ не клапаці́ся — ты о нём не беспоко́йся

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)

праня́ць сов.

1. (пройти насквозь) прониза́ть, проби́ть;

штык ~няў лёгкія наскро́зь — штык прониза́л лёгкие наскво́зь;

2. проня́ть; пробра́ть, прохвати́ть, прошиби́ть; (ветром, сквозняком — ещё) просквози́ть;

3. (сильно подействовать) проня́ть; прошиби́ть;

нічы́м яго́ не про́ймеш — ниче́м его́ не проймёшь (прошибёшь);

4. (о поносе) прохвати́ть;

п. по́зіркам — пронзи́ть взгля́дом

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)

налёт, -ту м., в разн. знач. налёт;

паве́траны н. — возду́шный налёт;

банды́цкі н. — банди́тский налёт;

на яго́ раху́нку 500 ты́сяч кіламе́траў ~ту — на его́ счету́ 500 ты́сяч киломе́тров налёта;

н. пы́лу — налёт пы́ли;

н. у го́рле — налёт в го́рле;

ве́ршы з ~там сентымента́льнасці — стихи́ с налётом сентимента́льности

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)

падрыхтава́ць сов.

1. в разн. знач. подгото́вить;

п. памяшка́нне — подгото́вить (пригото́вить) помеще́ние;

п. уро́кі — подгото́вить (пригото́вить) уро́ки;

п. ру́капіс да набо́ру — подгото́вить (пригото́вить) ру́копись к набо́ру;

у́й яго́ да гэ́тага паведамле́ння — подгото́вь его́ к э́тому сообще́нию;

п. гле́бу — подгото́вить по́чву;

2. снаряди́ть;

п. экспеды́цыю — снаряди́ть экспеди́цию

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)

хіста́ць несов.

1. кача́ть, колеба́ть, раска́чивать, шата́ть;

ве́цер ~та́е дрэ́вы — ве́тер кача́ет (шата́ет) дере́вья;

х. слуп — кача́ть столб;

х. стол — кача́ть (шата́ть) стол;

2. безл. кача́ть, шата́ть;

яго́а́ла з бо́ку на бок — его́ кача́ло (шата́ло) из стороны́ в сто́рону;

3. перен. колеба́ть;

х. аўтарытэ́т — колеба́ть авторите́т

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)

яно́

1. род., вин. яго́, дат. яму́, твор., предл. ім; мн. яны́; мест. личн., ср. оно́; см. ён;

2. частица, разг. оно́;

я. і лепш — оно́ и лу́чше;

вось я. што! — вот оно́ что!;

вунь я. што! — вон оно́ что!;

я. і віда́ць — оно́ и ви́дно

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)