уве́сці сов.

1. в разн. знач. ввести́;

у. каня́ ў хлеў — ввести́ ло́шадь в хлев;

у. ў сям’ю́ — ввести́ в семью́;

у. глюко́зу — ввести́ глюко́зу;

2. (установить, завести) ввести́; учреди́ть;

у. дзяжу́рства — ввести́ (учреди́ть) дежу́рство;

3. (познакомить с чем-л.) посвяти́ть;

у. ў свае́ пла́ны — посвяти́ть в свои́ пла́ны;

4. (сделать употребляемым или действующим) ввести́;

у. мяч у гульню́ — ввести́ мяч в игру́;

у. ў дзе́янне — ввести́ в де́йствие;

у. ў курс — (чаго) ввести́ в курс (чего);

у. ў зман — ввести́ в обма́н;

у. ў злосць — разозли́ть;

у. ў ву́шы — (каму) подсказа́ть (кому), надоу́мить (кого);

у. ў строй — ввести́ в строй

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)

хвати́тьI сов.

1. (схватить) разг. хапі́ць, хваці́ць; ухапі́ць;

хвати́ть за рука́в хапі́ць за рука́ў; см. хвата́тьI;

2. (испытать) разг. набра́цца, зазна́ць;

хвати́ть го́ря, стра́ху набра́цца го́ра, стра́ху;

3. (ударить) разг. сту́кнуць, уда́рыць; (бросить) бра́знуць, ля́снуць;

хвати́ть кулако́м по столу́ сту́кнуць (уда́рыць) кулако́м па стале́;

хвати́ть об пол бра́знуць (ля́снуць) аб падло́гу;

4. (поразить) хапі́ць; (повредить) пабі́ць; (прихватить) прыхапі́ць;

его́ хвати́л уда́р яго́ спаралізава́ла, яго́ хапі́ў уда́р;

моро́зом хвати́ло посе́вы маро́зам пабі́ла (прыхапі́ла) пасе́вы;

5. (выпить) прост. хапі́ць; ця́пнуць;

хвати́ть рю́мку хапі́ць (ця́пнуць) ча́рку;

6. (сделать что-л.) прост. урэ́заць, адпалі́ць;

хвати́ть плясову́ю пусці́цца ў ско́кі;

хвати́ть че́рез край перабра́ць ме́ру (ме́рку) (далёка хапі́ць).

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)

зразуме́ць сов.

1. поня́ть; пости́чь, пости́гнуть: уразуме́ть;

з. намёк — поня́ть намёк;

з. з пе́ршага сло́ва — поня́ть с пе́рвого сло́ва;

з. і́сціну — пости́чь (уразуме́ть) и́стину;

2. (сделать что-л. для себя ясным, понятным) уясни́ть; поня́ть;

з. су́тнасць спра́вы — уясни́ть (поня́ть) суть де́ла;

3. (довести полностью до своего сознания) осозна́ть; поня́ть;

з. сваю́ памы́лку — осозна́ть (поня́ть) свою́ оши́бку;

4. (открыть смысл, значение чего-л.) осмы́слить; поня́ть;

па-но́ваму з. падзе́і — по-но́вому осмы́слить собы́тия;

5. (оценить по достоинству) поня́ть;

каб з. прыгажо́сць Санкт-Пецярбу́рга, трэ́ба яго́ паба́чыць — что́бы поня́ть красоту́ Санкт-Петербу́рга, на́до его́ уви́деть;

даць з. — дать поня́ть;

з. з паўсло́ва — поня́ть с полсло́ва (полусло́ва)

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)

сто́ить несов.

1. (о цене) каштава́ць;

ско́лько сто́ит? ко́лькі кашту́е?;

2. (заслуживать) быць ва́ртым;

он не сто́ит сожале́ния ён не ва́рты спачува́ння (спага́ды);

не сто́ит того́ безл. не ва́рта;

3. (надо, следует) безл. ва́рта;

э́ту кни́гу сто́иит проче́сть гэ́ту кні́гу ва́рта прачыта́ць;

4. (как только, едва) безл. ва́рта;

сто́ит сказа́ть одно́ сло́во, как он перебива́ет ва́рта сказа́ць адно́ сло́ва, як ён перапыня́е;

5. (требовать) каштава́ць;

э́то сто́ило большо́го труда́ гэ́та каштава́ла вялі́кіх намага́нняў;

овчи́нка вы́делки не сто́ит аўчы́нка вы́рабу не ва́рта, вычы́нка даражэ́йшая за аўчы́нку; аўчы́нка не ва́рта вычы́нкі;

ничего́ не сто́ит сде́лать э́то нічо́га не кашту́е (не зна́чыць) зрабі́ць гэ́та;

сто́ит то́лько заикну́ться ва́рта то́лькі заікну́цца;

игра́ не сто́ит свеч гульня́ не ва́рта све́чак.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)

шаг м.

1. (движение ногой при ходьбе) крок, род. кро́ку м.;

сде́лать шаг вперёд ступі́ць (зрабі́ць) крок напе́рад;

кру́пные, ме́лкие шаги́ буйны́я, дро́бныя кро́кі;

во́льный шаг во́льны крок;

разме́ренные (ме́рные) шаги́ ме́рныя кро́кі;

отме́рить шага́ми адме́раць кро́камі;

2. (движение пешком) крок, род. кро́ку м.; (поступь) хада́, -ды́ ж.; ступа́, -пы́ ж.;

заме́длить, уско́рить шаг прыці́шыць, паско́рыць крок (хаду́);

ско́рым (бы́стрым) ша́гом шпа́ркім кро́кам (шпа́ркай хадо́й);

ти́хим ша́гом ці́хім кро́кам (ці́хай хадо́й, ступо́й);

3. перен. (действие, поступок) крок, род. кро́ку м.; (мера, мероприятие) за́хад, -ду м.;

ло́жный шаг няпра́вільны крок;

предприня́ть шаги́ зрабі́ць за́хады;

4. техн. шаг, род. ша́гу м.;

в двух шага́х крок ступі́ць; каля́ бо́ка;

на ка́ждом шагу́ што ні крок.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)

імя́ (род. імя́ и і́мені, дат. і́мю и і́мені, вин. імя́, твор. і́мем и і́менем, предл. (аб) і́мі и (аб) і́мені) ср., в разн. знач. и́мя;

і. і про́звішчаи́мя и фами́лия;

вучо́ны з і́мем — учёный с и́менем;

ула́снае і. — со́бственное и́мя;

агу́льнае і. — нарица́тельное и́мя;

па і. і па ба́цьку — по и́мени и о́тчеству;

ад і. — (каго) от и́мени (кого);

і́мем — (каго, чаго) и́менем (кого, чего);

і. — (каго, чаго) и́мени (кого, чего);

з і́мем — (каго) с и́менем (кого);

на і. — (чыё) на и́мя (чьё);

у і. — (каго, чаго) во и́мя (кого, чего);

насі́ць і. — носи́ть и́мя;

набы́ць сабе́ і. — соста́вить (сде́лать) себе́ и́мя;

называ́ць рэ́чы сваі́мі (сапра́ўднымі) імёнамі — называ́ть ве́щи свои́ми (со́бственными, настоя́щими) имена́ми

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)

закі́нуць сов.

1. (бросить куда-л. далеко или за что) забро́сить, заки́нуть; зашвырну́ть;

з. бог ве́дае куды́ — забро́сить бог зна́ет куда́;

дзе́ці ~нулі мяч за куст — де́ти забро́сили (заки́нули, зашвырну́ли) мяч за куст;

2. затеря́ть;

3. (придать другое положение) заки́нуть; (голову — ещё) запроки́нуть;

з. вінто́ўку за спі́ну — заки́нуть винто́вку за́ спину;

з. ру́кі наза́д — заки́нуть ру́ки наза́д;

4. (оставить без внимания) забро́сить, позабро́сить;

яна́ зусі́м ~нула сваі́х дзяце́й — она́ совсе́м забро́сила (позабро́сила) свои́х дете́й;

5. разг. (завезти, доставить куда-л.) забро́сить;

з. тава́р — забро́сить това́р;

з. разве́дчыка ў тыл во́рага — забро́сить разве́дчика в тыл врага́;

6. сде́лать упрёк;

з. ву́ду — заки́нуть у́дочку;

з. і́скру (у душу́) — зарони́ть и́скру (в ду́шу);

з. сло́ва (сло́ўца) — замо́лвить сло́во (слове́чко)

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)

подве́ргнуть сов. падве́ргнуць; однако лучше переводить (и чаще так и переводится) глаг., соответствующими определённым сущ., а также оборотами с другими глаг., в частности, в знач. поставить в какое-л. положение, сделать предметом какого-л. действия; паста́віць (каго, што, пад што, на што); вы́ставіць (каго, што, пад што, на што); падста́віць (каго, што, пад што); падве́сці (каго, што, пад што); зрабі́ць (каму, чаму, у каго, у чаго, з кім, з чым, над кім, над чым, што); накла́сці (што, на каго, на што); адда́ць, даць (каго, што, на што, пад што, а также с неопр.); узя́ць (пад што, на што, у што); уздзе́йнічаць (чым, на што);

подве́ргнуть обстре́лу абстраля́ць, падве́ргнуць абстрэ́лу;

подве́ргнуть обсужде́нию абмеркава́ць, паста́віць на абмеркава́нне;

подве́ргнуть наказа́нию пакара́ць, накла́сці ка́ру;

подве́ргнуть испыта́нию узя́ць на выпрабава́нне;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)

уле́зці сов.

1. в разн. знач. влезть;

у. ў акно́ — влезть в окно́;

у. ў ва́нну — влезть в ва́нну;

у. ў гразь — влезть в грязь;

у. ў дру́жбу — влезть в дру́жбу;

у. ў кішэ́нь — влезть в карма́н;

2. разг. влезть, войти́, вмести́ться, умести́ться; размести́ться;

нага́ не ўле́зла ў бот — нога́ не вошла́ в сапо́г;

усе́ мае́ рэ́чы ўле́злі ў адзі́н чамада́н — все мои́ ве́щи вле́зли (вмести́лись, умести́лись, вошли́) в оди́н чемода́н;

3. (воткнуться) вонзи́ться;

стрэ́мка глыбо́ка ўле́зла ў па́лец — зано́за глубоко́ вонзи́лась в па́лец;

4. разг. (принять участие в чём-л.) вмеша́ться;

у. ў гаво́рку — вмеша́ться в разгово́р;

у. ў даўгі́ — влезть в долги́;

у. ў душу́ — влезть в ду́шу;

ко́лькі ўле́зе — ско́лько вле́зет;

у. ў шко́ду — а) нашко́дить; б) сде́лать потра́ву

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)

уся́кі мест. опред.

1. вся́кий; ка́ждый;

у. раз адно́ і то́е ж — вся́кий (ка́ждый) раз одно́ и то же;

2. (разнообразный) вся́кий, ра́зный, всевозмо́жный, вся́ческий;

~кія лю́дзі быва́юць — вся́кие (ра́зные) лю́ди быва́ют;

3. (при сущ. с предлогом без) вся́кий, како́й бы то ни́ было;

без ~кай мэ́ты — без вся́кой (како́й бы то ни́ было) це́ли;

без ~кіх ця́жкасцей — без вся́ких (каки́х бы то ни́ было) тру́дностей;

4. в знач. сущ. вся́кий; ка́ждый;

не ўся́кі так змо́жа зрабі́ць — не вся́кий (не ка́ждый) так смо́жет сде́лать;

без ~кага ўсяго́ — без вся́ких, безо вся́кого основа́ния;

ва ўся́кім ра́зе — во вся́ком слу́чае;

на ўся́кі вы́падак — на вся́кий слу́чай;

ва ўся́кім вы́падку — во вся́ком слу́чае;

~кая ўся́чына — вся́кая вся́чина;

на ўся́кае хаце́нне ёсць цярпе́ннепосл. на вся́кое хоте́ние есть терпе́ние

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)