уве́сці сов.
1. в разн. знач. ввести́;
у. каня́ ў хлеў — ввести́ ло́шадь в хлев;
у. ў сям’ю́ — ввести́ в семью́;
у. глюко́зу — ввести́ глюко́зу;
2. (установить, завести) ввести́; учреди́ть;
у. дзяжу́рства — ввести́ (учреди́ть) дежу́рство;
3. (познакомить с чем-л.) посвяти́ть;
у. ў свае́ пла́ны — посвяти́ть в свои́ пла́ны;
4. (сделать употребляемым или действующим) ввести́;
у. мяч у гульню́ — ввести́ мяч в игру́;
у. ў дзе́янне — ввести́ в де́йствие;
◊ у. ў курс — (чаго) ввести́ в курс (чего);
у. ў зман — ввести́ в обма́н;
у. ў злосць — разозли́ть;
у. ў ву́шы — (каму) подсказа́ть (кому), надоу́мить (кого);
у. ў строй — ввести́ в строй
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
хвати́тьI сов.
1. (схватить) разг. хапі́ць, хваці́ць; ухапі́ць;
хвати́ть за рука́в хапі́ць за рука́ў; см. хвата́тьI;
2. (испытать) разг. набра́цца, зазна́ць;
хвати́ть го́ря, стра́ху набра́цца го́ра, стра́ху;
3. (ударить) разг. сту́кнуць, уда́рыць; (бросить) бра́знуць, ля́снуць;
хвати́ть кулако́м по столу́ сту́кнуць (уда́рыць) кулако́м па стале́;
хвати́ть об пол бра́знуць (ля́снуць) аб падло́гу;
4. (поразить) хапі́ць; (повредить) пабі́ць; (прихватить) прыхапі́ць;
его́ хвати́л уда́р яго́ спаралізава́ла, яго́ хапі́ў уда́р;
моро́зом хвати́ло посе́вы маро́зам пабі́ла (прыхапі́ла) пасе́вы;
5. (выпить) прост. хапі́ць; ця́пнуць;
хвати́ть рю́мку хапі́ць (ця́пнуць) ча́рку;
6. (сделать что-л.) прост. урэ́заць, адпалі́ць;
хвати́ть плясову́ю пусці́цца ў ско́кі;
◊
хвати́ть че́рез край перабра́ць ме́ру (ме́рку) (далёка хапі́ць).
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
зразуме́ць сов.
1. поня́ть; пости́чь, пости́гнуть: уразуме́ть;
з. намёк — поня́ть намёк;
з. з пе́ршага сло́ва — поня́ть с пе́рвого сло́ва;
з. і́сціну — пости́чь (уразуме́ть) и́стину;
2. (сделать что-л. для себя ясным, понятным) уясни́ть; поня́ть;
з. су́тнасць спра́вы — уясни́ть (поня́ть) суть де́ла;
3. (довести полностью до своего сознания) осозна́ть; поня́ть;
з. сваю́ памы́лку — осозна́ть (поня́ть) свою́ оши́бку;
4. (открыть смысл, значение чего-л.) осмы́слить; поня́ть;
па-но́ваму з. падзе́і — по-но́вому осмы́слить собы́тия;
5. (оценить по достоинству) поня́ть;
каб з. прыгажо́сць Санкт-Пецярбу́рга, трэ́ба яго́ паба́чыць — что́бы поня́ть красоту́ Санкт-Петербу́рга, на́до его́ уви́деть;
◊ даць з. — дать поня́ть;
з. з паўсло́ва — поня́ть с полсло́ва (полусло́ва)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
сто́ить несов.
1. (о цене) каштава́ць;
ско́лько сто́ит? ко́лькі кашту́е?;
2. (заслуживать) быць ва́ртым;
он не сто́ит сожале́ния ён не ва́рты спачува́ння (спага́ды);
не сто́ит того́ безл. не ва́рта;
3. (надо, следует) безл. ва́рта;
э́ту кни́гу сто́иит проче́сть гэ́ту кні́гу ва́рта прачыта́ць;
4. (как только, едва) безл. ва́рта;
сто́ит сказа́ть одно́ сло́во, как он перебива́ет ва́рта сказа́ць адно́ сло́ва, як ён перапыня́е;
5. (требовать) каштава́ць;
э́то сто́ило большо́го труда́ гэ́та каштава́ла вялі́кіх намага́нняў;
◊
овчи́нка вы́делки не сто́ит аўчы́нка вы́рабу не ва́рта, вычы́нка даражэ́йшая за аўчы́нку; аўчы́нка не ва́рта вычы́нкі;
ничего́ не сто́ит сде́лать э́то нічо́га не кашту́е (не зна́чыць) зрабі́ць гэ́та;
сто́ит то́лько заикну́ться ва́рта то́лькі заікну́цца;
игра́ не сто́ит свеч гульня́ не ва́рта све́чак.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
шаг м.
1. (движение ногой при ходьбе) крок, род. кро́ку м.;
сде́лать шаг вперёд ступі́ць (зрабі́ць) крок напе́рад;
кру́пные, ме́лкие шаги́ буйны́я, дро́бныя кро́кі;
во́льный шаг во́льны крок;
разме́ренные (ме́рные) шаги́ ме́рныя кро́кі;
отме́рить шага́ми адме́раць кро́камі;
2. (движение пешком) крок, род. кро́ку м.; (поступь) хада́, -ды́ ж.; ступа́, -пы́ ж.;
заме́длить, уско́рить шаг прыці́шыць, паско́рыць крок (хаду́);
ско́рым (бы́стрым) ша́гом шпа́ркім кро́кам (шпа́ркай хадо́й);
ти́хим ша́гом ці́хім кро́кам (ці́хай хадо́й, ступо́й);
3. перен. (действие, поступок) крок, род. кро́ку м.; (мера, мероприятие) за́хад, -ду м.;
ло́жный шаг няпра́вільны крок;
предприня́ть шаги́ зрабі́ць за́хады;
4. техн. шаг, род. ша́гу м.;
◊
в двух шага́х крок ступі́ць; каля́ бо́ка;
на ка́ждом шагу́ што ні крок.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
імя́ (род. імя́ и і́мені, дат. і́мю и і́мені, вин. імя́, твор. і́мем и і́менем, предл. (аб) і́мі и (аб) і́мені) ср., в разн. знач. и́мя;
і. і про́звішча — и́мя и фами́лия;
вучо́ны з і́мем — учёный с и́менем;
○ ула́снае і. — со́бственное и́мя;
агу́льнае і. — нарица́тельное и́мя;
па і. і па ба́цьку — по и́мени и о́тчеству;
◊ ад і. — (каго) от и́мени (кого);
і́мем — (каго, чаго) и́менем (кого, чего);
і. — (каго, чаго) и́мени (кого, чего);
з і́мем — (каго) с и́менем (кого);
на і. — (чыё) на и́мя (чьё);
у і. — (каго, чаго) во и́мя (кого, чего);
насі́ць і. — носи́ть и́мя;
набы́ць сабе́ і. — соста́вить (сде́лать) себе́ и́мя;
называ́ць рэ́чы сваі́мі (сапра́ўднымі) імёнамі — называ́ть ве́щи свои́ми (со́бственными, настоя́щими) имена́ми
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
закі́нуць сов.
1. (бросить куда-л. далеко или за что) забро́сить, заки́нуть; зашвырну́ть;
з. бог ве́дае куды́ — забро́сить бог зна́ет куда́;
дзе́ці ~нулі мяч за куст — де́ти забро́сили (заки́нули, зашвырну́ли) мяч за куст;
2. затеря́ть;
3. (придать другое положение) заки́нуть; (голову — ещё) запроки́нуть;
з. вінто́ўку за спі́ну — заки́нуть винто́вку за́ спину;
з. ру́кі наза́д — заки́нуть ру́ки наза́д;
4. (оставить без внимания) забро́сить, позабро́сить;
яна́ зусі́м ~нула сваі́х дзяце́й — она́ совсе́м забро́сила (позабро́сила) свои́х дете́й;
5. разг. (завезти, доставить куда-л.) забро́сить;
з. тава́р — забро́сить това́р;
з. разве́дчыка ў тыл во́рага — забро́сить разве́дчика в тыл врага́;
6. сде́лать упрёк;
◊ з. ву́ду — заки́нуть у́дочку;
з. і́скру (у душу́) — зарони́ть и́скру (в ду́шу);
з. сло́ва (сло́ўца) — замо́лвить сло́во (слове́чко)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
подве́ргнуть сов. падве́ргнуць; однако лучше переводить (и чаще так и переводится) глаг., соответствующими определённым сущ., а также оборотами с другими глаг., в частности, в знач. поставить в какое-л. положение, сделать предметом какого-л. действия; паста́віць (каго, што, пад што, на што); вы́ставіць (каго, што, пад што, на што); падста́віць (каго, што, пад што); падве́сці (каго, што, пад што); зрабі́ць (каму, чаму, у каго, у чаго, з кім, з чым, над кім, над чым, што); накла́сці (што, на каго, на што); адда́ць, даць (каго, што, на што, пад што, а также с неопр.); узя́ць (пад што, на што, у што); уздзе́йнічаць (чым, на што);
подве́ргнуть обстре́лу абстраля́ць, падве́ргнуць абстрэ́лу;
подве́ргнуть обсужде́нию абмеркава́ць, паста́віць на абмеркава́нне;
подве́ргнуть наказа́нию пакара́ць, накла́сці ка́ру;
подве́ргнуть испыта́нию узя́ць на выпрабава́нне;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
уле́зці сов.
1. в разн. знач. влезть;
у. ў акно́ — влезть в окно́;
у. ў ва́нну — влезть в ва́нну;
у. ў гразь — влезть в грязь;
у. ў дру́жбу — влезть в дру́жбу;
у. ў кішэ́нь — влезть в карма́н;
2. разг. влезть, войти́, вмести́ться, умести́ться; размести́ться;
нага́ не ўле́зла ў бот — нога́ не вошла́ в сапо́г;
усе́ мае́ рэ́чы ўле́злі ў адзі́н чамада́н — все мои́ ве́щи вле́зли (вмести́лись, умести́лись, вошли́) в оди́н чемода́н;
3. (воткнуться) вонзи́ться;
стрэ́мка глыбо́ка ўле́зла ў па́лец — зано́за глубоко́ вонзи́лась в па́лец;
4. разг. (принять участие в чём-л.) вмеша́ться;
у. ў гаво́рку — вмеша́ться в разгово́р;
◊ у. ў даўгі́ — влезть в долги́;
у. ў душу́ — влезть в ду́шу;
ко́лькі ўле́зе — ско́лько вле́зет;
у. ў шко́ду — а) нашко́дить; б) сде́лать потра́ву
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
уся́кі мест. опред.
1. вся́кий; ка́ждый;
у. раз адно́ і то́е ж — вся́кий (ка́ждый) раз одно́ и то же;
2. (разнообразный) вся́кий, ра́зный, всевозмо́жный, вся́ческий;
~кія лю́дзі быва́юць — вся́кие (ра́зные) лю́ди быва́ют;
3. (при сущ. с предлогом без) вся́кий, како́й бы то ни́ было;
без ~кай мэ́ты — без вся́кой (како́й бы то ни́ было) це́ли;
без ~кіх ця́жкасцей — без вся́ких (каки́х бы то ни́ было) тру́дностей;
4. в знач. сущ. вся́кий; ка́ждый;
не ўся́кі так змо́жа зрабі́ць — не вся́кий (не ка́ждый) так смо́жет сде́лать;
◊ без ~кага ўсяго́ — без вся́ких, безо вся́кого основа́ния;
ва ўся́кім ра́зе — во вся́ком слу́чае;
на ўся́кі вы́падак — на вся́кий слу́чай;
ва ўся́кім вы́падку — во вся́ком слу́чае;
~кая ўся́чына — вся́кая вся́чина;
на ўся́кае хаце́нне ёсць цярпе́нне — посл. на вся́кое хоте́ние есть терпе́ние
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)