мель ж. мель, о́тмель;
◊ се́сці на м. — сесть на мель;
сядзе́ць як рак на ме́лі — погов. сиде́ть как рак на мели́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
кружо́к, -жка́ м., в разн. знач. кружо́к;
паста́віць патэ́льню на драўля́ны к. — поста́вить сковороду́ на деревя́нный кружо́к;
се́сці це́сным ~жко́м — сесть те́сным кружко́м
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
падсу́нуцца сов.
1. (сесть ближе) пододви́нуться, придви́нуться;
2. (подо что-л.) подсу́нуться;
3. перен., разг. (хитростями, уловками постараться добиться чего-л.) подсы́паться; подъе́хать
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
Се́сці ‘апусціцца сагнуўшыся, прысесці’, ‘асесці’, ‘выскачыць на скуры (пра скулу і інш.)’, ‘паменшыцца ад вільгаці, збегчыся (пра тканіны і пад.)’ (ТСБМ, Ласт., Стан., Некр. і Байк., Варл., Сл. ПЗБ, ТС), сесць ‘тс’ (Ласт., Касп., Бяльк.), се́гці ‘тс’ (гродз., Сл. ПЗБ), сёхці ‘тс’ (Сцяшк. Сл.), сехч, се́хчы ‘тс’ (Сл. ПЗБ, Скарбы). Працяг прасл. *sěsti (< *sēd‑ti), якое адлюстраваў ва ўкр. сі́сти, рус. сесть, стараж.-рус. сѣсти, польск. siąść, чэш. sěsti, славац. дыял. säsť, sasci, серб.-харв. сје̏сти, славен. sẹ́sti, балг. ся́дам, ст.-слав. сѣсти. Роднасныя літ. seti, sė́du ‘сядаць’, ст.-прус. sīdons ‘той, які сядзіць’; гл. Траўтман, 258; Фасмер, 3, 615; Махэк₂, 538; Борысь, 544; Сной₁, 564; ESJSt, 13, 808–809. Далей гл. садзіць, сядзець.
Этымалагічны слоўнік беларускай мовы (1978-2017)
наўкру́г разг.
1. нареч. вокру́г; вкругову́ю;
се́сці н. — сесть вокру́г;
пайсці́ н. — пойти́ вокру́г (вкругову́ю);
2. предлог с род. вокру́г;
н. во́зера — вокру́г о́зера
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
не́дзе нареч.
1. не́где;
н. ўсім се́сці — не́где всем сесть;
2. где́-то;
н. забраха́лі саба́кі — где́-то зала́яли соба́ки;
◊ н. я́блыку ўпа́сці — не́где я́блоку упа́сть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
Aut Caesar, aut nihil
Альбо Цэзар, альбо нішто.
Или Цезарь, или ничто.
бел. Альбо повен двор, альбо корань вон. Альбо грай, альбо грошы аддай.
рус. Либо пан, либо пропал. Либо рыбу съесть, либо на мель сесть. Или грудь в крестах, или голова в кустах. Либо дупель влёт, либо стрелка в лоб. Либо мёд пить, либо биту быть. Либо зайца поймать, либо в тенета попасть.
фр. César ou rien (Цезарь или ничто).
англ. Neck or nothing (Всё или ничего).
нем. Alles oder nichts (Всё или ничего).
Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)
ссе́сціся сов., разг.
1. (уменьшиться в объёме) ссе́сться, сесть;
пальча́ткі ссе́ліся — перча́тки ссе́лись (се́ли);
2. (уплотниться) ссе́сться, осе́сть;
снег ссе́ўся — снег ссе́лся (осе́л);
3. (о молоке) сверну́ться
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
Duos parietes de eadem fidelia dealbare
Бяліць дзве сцяны з аднаго вядра.
Белить две стены из одного ведра.
бел. Служыць двум багам. За адным разам двух зайцаў забіць.
рус. В одной руке двух арбузов не удержишь. Одним выстрелом двух зайцев убить.
фр. Faire d’une pierre deux coups (Сделать/произвести два удара одним камнем). Nager entre deux eaux (Плавать между двух вод).
англ. To kill two birds with one stone (Убить одним камнем двух птиц).
нем. Zwischen Stuhl und Bank fallen (Упасть между стулом и скамейкой). Sich zwischen zwei Stühle setzen (Сесть между двумя стульями).
Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)
паадса́джваць сов.
1. (о многом — отделив, посадить на другое место) отсади́ть;
2. (о многом) посади́ть вновь;
3. (о многих — заставить сесть отдельно) отсади́ть;
4. (о многих — отделить от матери) отня́ть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)