нюх (
1. обоня́ние
2.
◊ ні за н. таба́кі —
на (адзі́н) н. — на (одну́) поню́шку;
саба́чы н. — соба́чий нюх
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
нюх (
1. обоня́ние
2.
◊ ні за н. таба́кі —
на (адзі́н) н. — на (одну́) поню́шку;
саба́чы н. — соба́чий нюх
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
миг
в оди́н миг у адзі́н міг, мі́гам, у адно́ імгне́нне, у адзі́н мо́мант;
в тот же миг у той жа мо́мант;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
ніхто́ (
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
Venter cibi avidus praecepta non audit
Галодны страўнік не слухае павучанняў.
Голодный желудок не слушает наставлений.
Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)
Caecus si caeco ducatum praestet, ambo in foveam cadunt
Калі сляпы сляпому паказвае накірунак, то абодва падаюць у яму.
Если слепой слепому показывает направление, то оба падают в яму.
Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)
Amissum, quod nescitur non amittitur
Не ведаць аб страце ‒ значыць не губляць.
Не знать о потере ‒ значит не терять.
Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)
ма́ло
1.
хоть ма́ло жил, да мно́го ви́дел хоць ма́ла жыў, ды мно́га ба́чыў;
2.
э́того ма́ло гэ́тага ма́ла;
◊
ма́ло ли а) (разве мало) хі́ба ма́ла;
ма́ло ли у нас люде́й! хіба́ ма́ла ў нас людзе́й!; б) (с
ма́ло ли что быва́ет! (ці) ма́ла што быва́е!;
ма́ло ли где я мог его́ встре́тить! ма́ла дзе я мог яго́ сустрэ́ць!;
ма́ло ли что! ма́ла што!;
ма́ло того́, что ма́ла таго́, што;
и го́ря ма́ло і го́ра (кло́пату) ма́ла.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
ву́ха I
◊ адны́м ву́хам чуць — одни́м у́хом слы́шать;
слу́хаць кра́ем в. — слу́шать кра́ем у́ха;
в. (ву́шы) рэ́жа — у́хо (у́ши) ре́жет;
галава́ і два ву́хі — садо́вая голова́;
(гавары́ць) на в. — (говори́ть) на́ ухо;
даць (зае́хаць) па ву́ху — дать (съе́здить) в у́хо;
з в. на в. — из у́ха в у́хо;
біць з-за в. — бить из-за плеча́;
і ву́хам не ве́сці — и у́хом не вести́;
лаві́ць ву́хам — лови́ть у́хом;
мядзве́дзь на в. наступі́ў — медве́дь на́ ухо наступи́л;
ні в. ні ры́ла —
трыма́ць в. во́стра — держа́ть у́хо востро́;
тугі́ на в. — туго́й на́ ухо;
хоць ты ў в. кладзі́ — как шёлковый;
ці́ха як у ву́ху — полне́йшая тишина́;
у адно́ в. ўвайшло́, а ў друго́е вы́йшла —
ву́ха II
1.
2. ру́чка
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
чтоI
1. што (
2. (в знач. «как», «какой») як, які́, што;
что, твоя́ голова́ лу́чше? што (як), твая́ галава́ лепш?;
ну что, как у вас на да́че? ну што, як у вас на ле́цішчы?;
3. (в знач. «почему», «зачем») чаго́, што;
что ты так кричи́шь? чаго́ (што) ты так крычы́ш?;
4. (в знач. «сколько») ко́лькі, што;
что сто́ит э́та кни́жка? ко́лькі кашту́е гэ́та кні́жка?;
что возьмёшь за рабо́ту? ко́лькі (што) во́зьмеш за рабо́ту (пра́цу)?;
что бы́ло ду́ху, пусти́лся бежа́ть ко́лькі было́ ду́ху, пусці́ўся бе́гчы;
5. (в относительном употреблении) што, які́;
де́рево, что тут росло́ дрэ́ва, што (яко́е) тут расло́;
6. (при сопоставлении нескольких предложений); (одно-другое-третье)
что вспо́мнил, что забы́л, что перепу́тал што ўспо́мніў, што забы́ў, што пераблы́таў (адно́ ўспо́мніў, друго́е забы́ў, трэ́цяе пераблы́таў);
7. (в риторических вопросах и восклицательных предложениях: как) як; (изредка) што; (какой) які́;
до чего́ он испуга́лся! як ён спало́хаўся (спужа́ўся)!;
до чего́ холо́дный (хо́лодно)! які́ хало́дны! (як хо́ладна!);
(уж) на что
что кому́ (за де́ло) до кого́, до чего́? яка́я каму́ спра́ва да каго́, да чаго́?;
что за ве́чер! які́ (што за) ве́чар!;
что за нужда́? што за кло́пат?, яка́я патрэ́ба?;
что по́льзы? яка́я (што) за кары́сць?;
что то́лку? што то́лку?, яка́я ра́цыя?, які́ сэнс?;
8. (в знач.: что я говорю?, даже не) ды што там;
доста́точно одного́ сло́ва, намёка… что намёка! — взгля́да до́сыць (дастатко́ва) аднаго́ сло́ва, намёку… ды што там намёку! — по́зірку;
◊
ма́ло ли что! ма́ла што!;
за чем де́ло ста́ло? у чым затры́мка?;
не́ за чем няма́ чаго́;
не́ на что няма́ на што;
прийти́ (верну́ться)
хоть бы что хоць бы што;
чуть что чуць што;
оста́ться
в слу́чае чего́ калі́ што яко́е;
не́ о чем говори́ть няма́ пра што гавары́ць;
что и говори́ть што і каза́ць;
хоть ты что хоць ты што;
что к чему́ што да чаго́.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
годи́ться
1. быць ва́ртым; быць прыда́тным;
э́та вещь
2. (быть подходящим, быть впору) падыхо́дзіць;
э́ти боти́нки мне годя́тся гэ́тыя чараві́кі мне падыхо́дзяць;
3. / так поступа́ть не годи́тся так рабі́ць нядо́бра (нямо́жна, не ва́рта);
◊
никуда́ не годи́тся ніку́ды не гадзі́цца, ніку́ды не ва́рта.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)