не
1.
2.
3.
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
не
1.
2.
3.
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
прапа́сці
1. (без пользы) пропа́сть;
2. (затеряться) пропа́сть, исче́знуть; запропасти́ться;
3. (утратиться) пропа́сть;
4. (перестать быть видимым, слышимым) пропа́сть, исче́знуть;
5. поги́бнуть, пропа́сть;
6. (о скоте) пасть, подо́хнуть, издо́хнуть; околе́ть;
◊ ~падзі́ ты про́падам! — пропади́ ты про́падом;
каб ты ~па́ў! — чтоб ты пропа́л!;
пішы́ ~па́ла! — пиши́ пропа́ло!;
(і) след ~па́ў — (и) след пропа́л;
каб не твой ро́зум ды не на́ша хі́трасць, ~па́лі б усе́ на све́це —
ці пан, ці ~па́ў —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
войти́
1.
войти́ в дом увайсці́ ў дом;
войска́ вошли́ в го́род во́йскі ўвайшлі́ ў го́рад;
войти́ в соста́в делега́ции увайсці́ ў склад дэлега́цыі;
войти́ в репертуа́р увайсці́ ў рэпертуа́р;
войти́ в де́йствие увайсці́ ў дзе́янне;
войти́ в но́рму увайсці́ ў но́рму;
войти́ в привы́чку (обы́чай, тради́цию) увайсці́ ў прывы́чку (звы́чай, трады́цыю);
войти́ в конта́кт ува́йсці ў канта́кт;
2.
войти́
3. (вникнуть) уні́кнуць; увайсці́;
войти́ в суть де́ла уні́кнуць (увайсці́) у су́тнасць спра́вы;
◊
войти́ в быт увайсці́ ў по́быт;
войти́ в дове́рие увайсці́ ў даве́р;
войти́ в аза́рт увайсці́ ў аза́рт;
войти́ в долги́ уле́зці ў даўгі́;
войти́ в жизнь увайсці́ ў жыццё;
войти́ в роль увайсці́ ў ро́лю;
войти́ в си́лу увайсці́ ў сі́лу;
войти́ в лета́ увайсці́ ў гады́;
войти́ во вкус адчу́ць смак;
войти́ в строй увайсці́ ў строй;
войти́ в исто́рию увайсці́ ў гісто́рыю;
войти́ в колею́ увайсці́ ў каляі́ну;
войти́ в положе́ние кого́ зразуме́ць чыё-не́будзь стано́вішча, адне́сціся да каго́-не́будзь з ува́гай;
войти́ в посло́вицу стаць пры́казкай.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
ниI
1. ні; (при усиленном отрицании) ані́;
ни ша́гу да́льше! ні кро́ку дале́й!;
на у́лице ни души́ на ву́ліцы ні (ані́) душы́;
ни оди́н ні адзі́н (ніво́дзін);
ни одна́ ні адна́ (ніво́дная);
ни одно́ ні адно́ (ніво́днае);
2. (после
что ни говори́, а е́хать придётся што ні кажы́, а е́хаць давядзе́цца;
◊
ни-ни́ ні-ні́, ані́, ані́-ні́;
ни гугу́ ні гугу́, ні мурму́р;
кто бы ни́ был хто б там ні быў;
како́й бы то ни́ было які́ б там ні быў;
как бы то ни́ было як бы там ні было́;
во что бы то ни ста́ло што б там ні было́;
ни в како́м (ни в ко́ем) слу́чае ні ў я́кім ра́зе;
ни за каки́е де́ньги! ні за што (на све́це)!, ні за які́я гро́шы!;
ни за что (на све́те)! ні за што (на све́це)!;
как ни на есть як бы ні было́;
како́й ни есть які́ б ні быў;
что ни на есть лу́чший са́мы ле́пшы, найле́пшы;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
нести́I
1. не́сці;
2. (выполнять) не́сці, выко́нваць; (делать) рабі́ць;
нести́ карау́л не́сці ва́рту (караву́л);
нести́ дежу́рство не́сці дзяжу́рства (дзяжу́рыць);
нести́ отве́тственность не́сці адка́знасць (адка́зваць);
нести́ слу́жбу не́сці (выко́нваць) слу́жбу;
нести́ обя́занности (заве́дующего, дире́ктора) выко́нваць абавя́зкі (зага́дчыка, дырэ́ктара);
нести́ всю рабо́ту выко́нваць (рабі́ць) усю́ рабо́ту;
3. (страдать от чего-л.) цярпе́ць, не́сці; (сносить) зно́сіць;
нести́ убы́тки цярпе́ць (не́сці) стра́ты;
нести́ наказа́ние не́сці (цярпе́ць) ка́ру (пакара́нне);
нести́ поте́ри
4. (поддерживать, быть опорой) трыма́ць, падтры́мліваць;
э́ти коло́нны несу́т а́рку гэ́тыя кало́ны трыма́юць (падтры́мліваюць) а́рку;
ствол несёт на себе́ ве́тви и ли́стья ствол трыма́е на сабе́ галлё і лісты́;
5. (причинять) не́сці;
фаши́зм несёт ги́бель культу́ре фашы́зм нясе́ гі́бель культу́ры;
6. (гнать, увлекать) не́сці; гнаць; (мчать) імча́ць;
ве́тер несёт ту́чи ве́цер нясе́ (го́ніць) хма́ры;
ко́ни бы́стро несли́ коля́ску ко́ні шпа́рка імча́лі бры́чку;
7.
несёт от окна́ ця́гне (дзьме) з акна́;
от него́ несёт табако́м ад яго́ тхне (патыха́е) тытунём;
несло́ га́рью патыха́ла (па́хла) га́рам (гарэ́лым);
8. (говорить пустое)
несёт вся́кий вздор вярзе́ (пляву́згае) ро́зную лухту́;
9. (о поносе)
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
тоIII
1. (для выделения значения слов) якра́з, вось, вунь; (в сочетании с неопр. накл. глагола) дык;
тебя́-то мне и ну́жно ты мне якра́з і патрэ́бен;
э́того-то я и хоте́л гэ́тага якра́з (вось) я і хаце́ў;
в то́м-то и де́ло у тым вось (якра́з) і спра́ва;
смотри́, глаза́-то у них совсе́м слипа́ются глядзі́, во́чы вунь у іх зусі́м зліпа́юцца;
я и смотре́ть-то на него́ не хочу́ я дык і глядзе́ць на яго́ не хачу́;
2. (при выражении фамильярности, интимности) гэ́та (гэ́тага і да т. п.) то́лькі, дык; (часто — без перевода);
что́-то он сейча́с поде́лывает? што гэ́та ён цяпе́р парабля́е?;
высоко́ лета́ет, где́-то ся́дет?
вот беда́-то! вось бяда́!;
я его́ хорошо́ знал, старика́-то я яго́ до́бра ве́даў, старо́га гэ́тага;
у все́х-то он был, все́х-то он ви́дел ва ўсіх ён быў, усі́х ён ба́чыў;
3. неопределённая -сьці, -сь (пишется с соответствующими
кто́-то, что́-то, где́-то,
кто́-то пришёл не́хта (хто́сьці) прыйшо́ў.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
сябе́
◊ не по́мніць с. — вне себя́;
сам па сабе́ — сам по себе́;
сам сабе́ — про себя́;
у с. — у себя́;
сам не ў сабе́ — сам не свой;
сам сабе́ я́му капа́е — сам себе́ я́му копа́ет;
е́сці як не ў с. — и
вы́весці з с. — вы́вести из себя́;
браць на с. — брать на себя́;
фа́кты гаво́раць са́мі за с. — фа́кты говоря́т са́ми за себя́;
узя́ць (браць) с. ў ру́кі — взять (брать) себя́ в ру́ки;
быць самі́м сабо́й — быть сами́м собо́й;
сам сабе́ гаспада́р — сам себе́ хозя́ин;
ног пад сабо́й не чуць — ног под собо́й не чу́ять (не слы́шать);
звяза́ць сабе́ ру́кі — связа́ть себе́ ру́ки;
стро́іць з с. — (каго) стро́ить из себя́ (кого);
злама́ць (скруці́ць) сабе́ галаву́ — слома́ть (сверну́ть) себе́ ше́ю;
с. не забыва́ць — себя́ не забыва́ть;
налажы́ць на с. ру́кі — наложи́ть на себя́ ру́ки;
прыйсці́ ў с. — прийти́ в себя́;
вы́зваць (вызыва́ць), прыня́ць (прыніма́ць) аго́нь на с. — вы́звать (вызыва́ть), приня́ть (принима́ть) ого́нь на себя́;
перасягну́ць (само́га) с. — превзойти́ (самого́) себя́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
тра́піць
1. попа́сть, угоди́ть;
2. (пройти
3. (у што) попа́сть; оказа́ться (в чём);
4. (на работу, учёбу и т.п.) попа́сть;
5. угоди́ть, угада́ть;
◊ т. у ла́пы (ру́кі) — попа́сть в ла́пы (ру́ки);
т. у тон — попа́сть в тон;
т. на во́чы — попа́сться на глаза́;
т. у пераплёт — попа́сть в переплёт;
т. у нямі́ласць — попа́сть в опа́лу;
т. па́льцам у не́ба — попа́сть па́льцем в не́бо;
т. у кіпцюры́ — (чые) попа́сть в ко́гти (кому);
т. у па́стку — попа́сть в лову́шку;
т. пад руку́ — (каму) попа́сться по́д руку (кому);
т. на язы́к — (каму) попа́сть на язы́к (кому);
т. пад нож — попа́сть под нож;
т. у по́ле зро́ку — попа́сть в по́ле зре́ния;
т. у абцугі́ — попа́сть в кле́щи;
т. у гісто́рыю — попа́сть (вли́пнуть) в исто́рию;
~піў лы́сы на пляшы́вага —
~піў у не́рат — ні ўзад ні ўпе́рад —
~піў як лісі́ца ў саладу́ху —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
цягну́ць
1.
2. тащи́ть;
3. (извлекать, вынимать) тащи́ть;
4. (заставлять идти за собой) тащи́ть, тяну́ть;
5. (растаскивать, красть) тащи́ть, тяну́ть;
◊ ц. ля́мку — тяну́ть ля́мку;
ц. жы́лы — (з каго) тяну́ть жи́лы (из кого);
ц. рызі́ну — тяну́ть рези́ну;
ц. за язы́к — тяну́ть за язы́к;
ц. адну́ і ту́ю ж (усё ту́ю ж) пе́сню — тяну́ть одну́ и ту́ же (всё ту́ же) пе́сню;
ц. на вяро́ўцы — (каго) тащи́ть (тяну́ть) на верёвке (кого);
за ву́шы ц. — (каго) за́ уши тащи́ть (кого);
ц. валы́нку — тяну́ть каните́ль;
ц. воз — тяну́ть воз;
ц. ярмо́ — тяну́ть ярмо́;
ц. за душу́ — тяну́ть за́ душу;
ц. ката́ за хвост — тяну́ть кота́ за хвост
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
гляде́ть
1. (смотреть) глядзе́ць;
2. (досматривать) дагляда́ць (каго, што);
за ребёнком гляде́ла ня́ня дзіця́ дагляда́ла ня́нька;
3. (иметь вид) выгляда́ць;
гляде́ть геро́ем выгляда́ць;
◊
гляди́ в о́ба до́бра (пі́льна) гля́дзі;
гляде́ть сквозь па́льцы глядзе́ць праз па́льцы;
гляде́ть не́ на что няма́ на што глядзе́ць;
гля́дя по (кому, чему) гле́дзячы па (кім, чым);
на ночь гля́дя на ноч гле́дзячы;
на свет не гляде́л бы на свет не глядзе́ў бы;
ни на что не гля́дя ні на што не гле́дзячы;
того и гляди́ чаго́ до́брага;
гляде́ть в глаза́ (кому) глядзе́ць у во́чы (каму);
гляде́ть во все глаза́, гляде́ть в о́ба гла́за глядзе́ць на ўсе во́чы; глядзе́ць вача́мі;
гляде́ть в зу́бы (кому) глядзе́ць у зу́бы (каму);
гляде́ть в гроб (в моги́лу) глядзе́ць у магі́лу;
гляде́ть ко́со (на кого, что) глядзе́ць ко́са (на каго, што);
гляде́ть (на что чьими) глаза́ми глядзе́ць (на што чыімі) вача́мі;
гляде́ть пря́мо (сме́ло) в глаза́ (чему) глядзе́ць пра́ма (сме́ла) у во́чы (чаму);
гляде́ть сме́рти (опа́сности, ги́бели
глаза́ бы (мои́) не гляде́ли (на кого, что) во́чы б мае́ не глядзе́лі (на каго, што) (не ба́чылі каго, што);
как (бу́дто, сло́вно) в во́ду гляде́л як у ваду́ глядзе́ў;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)