вино́вный

1. прил. вінава́ты;

призна́ть вино́вным прызна́ць вінава́тым;

чу́вствовать себя́ вино́вным адчува́ць сябе́ вінава́тым;

2. сущ. вінава́ты, -тага м.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

памылі́цца сов. ошиби́ться; (ошибочно признать кого-, что-л. за другого, другое — ещё) обозна́ться; (сделать ошибку в речи — ещё) обмо́лвиться, оговори́ться

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

утверди́ть сов.

1. уст. (установить) устанаві́ць, усталява́ць; (укрепить) умацава́ць, угрунтава́ць; (закрепить) замацава́ць;

2. (признать окончательным) зацве́рдзіць; (скрепить) сцве́рдзіць;

3. (заставить убедиться) умацава́ць, перакана́ць; см. утвержда́ть 1—3;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

вина́ в разн. знач. віна́, -ны́ ж.;

призна́ть свою́ вину́ прызна́ць сваю́ віну́;

загла́дить вину́ загла́дзіць віну́;

поста́вить в вину́ паста́віць у віну́, абвінава́ціць;

по чье́й-л. вине́ па чыёй-не́будзь віне́.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пазна́ць сов.

1. узна́ть, призна́ть; (установить тождество кого-, чего-л.) опозна́ть;

2. филос. позна́ть;

п. су́тнасць рэ́чаў — позна́ть су́щность веще́й;

3. (пережить) позна́ть, испыта́ть, изве́дать, претерпе́ть;

4. (получить истинное представление) позна́ть; узна́ть;

п. ся́бра ў бядзе́ — узна́ть (позна́ть) дру́га в беде́

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

віна́ ж., в разн. знач. вина́;

прызна́ць сваю́ віну́призна́ть свою́ вину́;

загла́дзіць віну́ — загла́дить вину́;

уся́ в. па́дае на яго́ — вся вина́ па́дает на него́;

віно́ю ўсяго́ была́ яна́ — вино́ю всего́ была́ она́;

па чыёй-не́будзь віне́ — по чье́й-либо вине́

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

вінава́ты

1. вино́вный, винова́тый; пови́нный;

прызна́ць ~тымпризна́ть вино́вным;

2. (выражающий сознание своей вины) винова́тый;

в. по́зірк — винова́тый взгляд;

3. в знач. сказ. до́лжен;

я яму́ в. сто рублёў — я ему́ до́лжен сто рубле́й;

бо́гу душо́ю не в. (ві́нен) — как пе́ред бо́гом чист

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

абвясці́ць сов.

1. объяви́ть; провозгласи́ть; возвести́ть;

а. перапы́нак — объяви́ть переры́в;

а. вайну́ — объяви́ть войну́;

а. незале́жнасць краі́ны — провозгласи́ть (объяви́ть) незави́симость страны́;

2. (наперёд) предвозвести́ть;

3. (каму) оповести́ть (кого);

4. объяви́ть, огласи́ть; (приговор — ещё) произнести́;

а. пара́дак дня — объяви́ть (огласи́ть) пове́стку дня;

5. (признать кем-л.) объяви́ть; провозгласи́ть;

а. вар’я́там — объяви́ть сумасше́дшим;

а. імпера́тарам — провозгласи́ть императоро́м;

а. адкры́тым — объяви́ть откры́тым

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

не́льга нареч., в знач. сказ.

1. нельзя́;

куры́ць — н. — кури́ть — нельзя́;

2. невозмо́жно;

слоў разабра́ць было́ н. — слов разобра́ть бы́ло невозмо́жно;

н. не згадзі́цца (не прызна́ць і г.д.) — нельзя́ не согласи́ться (не призна́ть и т.п.);

н. ў ру́кі ўзяць — нельзя́ в ру́ки взять;

кро́ку зрабі́ць н. — ша́гу ступи́ть нельзя́;

н. і но́са вы́сунуць — нельзя́ и но́са вы́сунуть

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

нельзя́ нареч. (невозможно) не́льга; (не дозволено, не следует) нямо́жна;

их нельзя́ останови́ть іх не́льга спыні́ць;

вам нельзя́ кури́ть вам нямо́жна куры́ць;

нельзя́ не согласи́ться, не призна́ть не́льга не згадзі́цца, не прызна́ць;

нельзя́ ли сде́лать э́то, помо́чь ему́ ці не́льга зрабі́ць гэ́та, дапамагчы́ яму́;

как нельзя́ як мага́;

как нельзя́ лу́чше, ху́же як мага́ лепш (як найле́пш), горш (як найго́рш);

нельзя́ сказа́ть, что́бы… не́льга сказа́ць, каб…

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)