заця́жка I ж., в разн. знач. затя́жка; (задержка — ещё) проволо́чка; промедле́ние ср.;

з. спра́вы — заде́ржка де́ла;

без ~жак — без заде́ржек (проволо́чек);

з. папяро́сай — затя́жка папиро́сой;

з. скачка́ — затя́жка прыжка́;

з. загато́вак на капы́лсапож. затя́жка загото́вок на коло́дку;

з. з сяўбо́й — затя́жка (промедле́ние) с се́вом

заця́жка II нареч., разг. труднова́то;

для мяне́ гэ́та з. — для меня́ э́то труднова́то

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

паве́сці сов.

1. в разн. знач. повести́; (отправить, направить — ещё) увести́;

п. дзяце́й у шко́лу — повести́ дете́й в шко́лу;

сце́жка павяла́ да ракі́ — тропи́нка повела́ (увела́) к реке́;

п. гаспада́рку — повести́ хозя́йство;

п. руко́й — повести́ руко́й;

п. вачы́ма (но́сам) — повести́ глаза́ми (но́сом);

2. безл. качну́ть;

галава́ закружы́лася, і мяне́ павяло́ ўбок — голова́ закружи́лась, и меня́ качну́ло в сто́рону

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

праміну́ць (што) сов.

1. пропусти́ть;

п. дзве старо́нкі — пропусти́ть две страни́цы;

яго́ про́звішча выпадко́ва ~ну́лі — его́ фами́лию случа́йно пропусти́ли;

2. минова́ть, прое́хать (пройти́) ми́мо (чего);

п. магазі́н — минова́ть магази́н (прое́хать, пройти́ ми́мо магази́на);

3. минова́ть, обойти́;

лі́ха мяне́у́ла — ли́хо меня́ минова́ло (обошло́);

4. (протечь — о времени, событии) пройти́, минова́ть; проте́чь;

у́ў год — прошёл (минова́л) год

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

сві́снуць сов. и однокр.

1. в разн. знач. сви́стнуть;

~нуў параво́з — сви́стнул парово́з;

над галаво́й ~нуў аско́лак — над голово́й сви́стнул оско́лок;

у мяне́ ~нулі гадзі́ннікпрост. у меня́ сви́стнули часы́;

с. па ву́хупрост. сви́стнуть по́ уху;

2. (политься) хлестну́ть;

з ра́ны ~нула кроў — из ра́ны хлестну́ла кровь;

калі́ рак ~не — когда́ рак сви́стнет;

~ні! — ду́дки!

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

скалану́ць сов. и однокр.

1. встряхну́ть;

с. я́блыню — встряхну́ть я́блоню;

воз ~ну́ла на ўха́бебезл. теле́гу встряхну́ло на уха́бе;

2. (о судорожном движении) передёрнуть, покоро́бить;

ад тваёй заўва́гі мяне́у́лабезл. от твоего́ замеча́ния меня́ передёрнуло (покоро́било);

3. (жидкость) взболтну́ть;

с. малако́ — взболтну́ть молоко́;

4. перен. си́льно взволнова́ть; потрясти́;

гі́бель «Вара́га» скалану́ла Расі́ю — ги́бель «Варя́га» си́льно взволнова́ла (потрясла́) Росси́ю

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

обда́ть сов.

1. (облить) аблі́ць, мног. паабліва́ць;

обда́ть фру́кты водо́й аблі́ць фру́кты вадо́й;

обда́ть кипятко́м аблі́ць кі́пнем (кі́петнем, ва́рам);

обда́ть гря́зью аблі́ць гра́ззю;

2. (охватить, пронизать) ахапі́ць, паве́яць (на каго, што, чым-небудзь);

его́ обда́ло хо́лодом на яго́ паве́яла хо́ладам;

3. перен. агарну́ць, паве́яць (на каго, што, чым-небудзь);

меня́ обда́ло че́м-то родны́м на мяне́ паве́яла не́чым ро́дным;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пазба́віцца

1. (збавіцца) lswerden* vt (s);

пазба́віцца ад няпро́шанага го́сця inen ngebetenen Gast lswerden*;

ён хо́ча пазба́віцца ад мяне́ er will mich lswerden*;

я не магу́ пазба́віцца ду́мкі, што… ich werde den Gednken nicht los, dass…; überwnden* vt (пераадолеўшы);

пазба́віцца недахо́паў [збянтэ́жанасці, стра́ху] die Mängel [Verlgenheit, Furcht] überwnden*;

2. (страціць) verleren* vt, inbüßen vt;

пазба́віцца самасто́йнасці die nabhängigkeit verleren*

Беларуска-нямецкі слоўнік (М. Кур'янка, 2010, актуальны правапіс) 

przechodzić

przechodz|ić

незак. пераходзіць;

to ~i wszelkie granice — гэта пераходзіць усе межы; гэта выходзіць за ўсе рамкі;

dreszcze mnie ~ą na samą myśl o tym — мяне праймаюць дрыжыкі пры адной [толькі] думцы аб гэтым

Польска-беларускі слоўнік (Я. Волкава, В. Авілава, 2004, правапіс да 2008 г.)

jaśnieć

jaśni|eć

незак.

1. яснець, святлець;

od słońca ~eją mi włosy — на сонцы ў мяне выгараюць валасы;

2. зіхацець, свяціцца;

wieżowce ~ały się światłem reklam — хмарачосы (гмахі) свяціліся агнямі рэклам;

3. віднець, світаць

Польска-беларускі слоўнік (Я. Волкава, В. Авілава, 2004, правапіс да 2008 г.)

у прыназ.

1. (у каго-н.) bei (D);

вучы́цца ў каго-н. bei [von] j-m lrnen;

2. (пры наяўнасці чаго-н.) спалучэнне яго з займ. або наз. перакладаецца: 1) займ. або наз. у N:

у мяне́ ёсць ich hbe;

у мяне́ няма́ ich hbe nicht [kein];

у мяне́ не было́ кні́гі ich htte kein Buch; 2) займ., або наз. у D:

у яго́ балі́ць галава́ der Kopf tut ihm weh;

у мяне́ ўзні́кла ідэ́я mir kam ein Gednke;

3. (пры пазбаўленні чаго-н.) спалучэнне яго з дзеясловам «узяць» і г. д. перакладаецца пры дапамозе адпаведнага дзеяслова і займ. або наз. у D);

у дзіця́ці адабра́лі ца́цку man hat dem Kind ein Spelzeug wggenommen;

4. (пры абазначэнні кірунку) in (A); nach (D) (перад геаграфічнымі назвамі):

ісці́ ў вёску ins Dorf ghen*;

е́хаць у Берлі́н nach Berln fahren*;

5. (унутр, унутры чаго-н.) in (D на пыт. «дзе?», A на пыт. «куды?»):

запіса́ць у сшы́так ins Heft schriben*;

у газе́це in der Zitung;

6. (пры абазначэнні часу, даты) in (D):

у сту́дзені im Jnuar;

у двана́ццаць гадзі́н разм. um zwölf Uhr;

7. (пры абазначэнні колькасці) in (D):

у пяці́ экземпля́рах in fünf Exemplren;

два разы́ ў дзень разм. zwimal am Tg(e);

сло́ва ў сло́ва Wort für Wort;

у пача́тку am nfang;

у я́касці каго-н. als (N);

у дождж bei [im] Rgen;

у знак сябро́ўства als Zichen der Frundschaft;

у адкры́тым мо́ры auf ffener See;

біць сябе́ ў гру́дзі sich an die Brust schlgen* [klpfen];

быць у адпачы́нку im [auf] rlaub sein

Беларуска-нямецкі слоўнік (М. Кур'янка, 2010, актуальны правапіс)