уличи́ть сов.

1. (изобличить) вы́крыць; (обвинить) абвінава́ціць, мног. паабвінава́чваць; (поймать) злаві́ць; см. улича́ть 1;

2. (доказать) даве́сці, даказа́ць.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

паабвінава́чваць сов. (о многих)

1. обвини́ть;

2. изобличи́ть, уличи́ть

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

абвінава́ціць сов.

1. в разн. знач. обвини́ть;

а. у крадзяжы́ — обвини́ть в кра́же;

а. у злачы́нстве — обвини́ть в преступле́нии;

2. изобличи́ть, обличи́ть; уличи́ть;

а. у хлусні́ — изобличи́ть (уличи́ть) во лжи

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

злаві́ць сов.

1. в разн. знач. пойма́ть; (схватить на лету или настичь в движении — ещё) слови́ть; (задержать кого-л. — ещё) накры́ть;

з. мяч — пойма́ть (слови́ть) мяч;

з. на ме́сцы злачы́нства — пойма́ть (накры́ть) на ме́сте преступле́ния;

з. пту́шку — пойма́ть пти́цу;

з. гукаву́ю хва́лю — пойма́ть звукову́ю волну́;

з. радыёхва́лю — пойма́ть радиоволну́;

2. перен., разг. (уличить, изобличить) пойма́ть; излови́ть;

з. на хлусні́ — пойма́ть (излови́ть) на вранье́;

3. (восприять, постигнуть) улови́ть; (мысль — ещё) схвати́ть;

ён ~ві́ў не́шта нядо́брае ў яе́ то́не — он улови́л что́-то нехоро́шее в её то́не;

з. ду́мку — улови́ть (схвати́ть) мысль;

з. на ву́ду — пойма́ть на у́дочку;

сло́ва не верабе́й, вы́леціць — не зло́вішпосл. сло́во не воробе́й, вы́летит — не пойма́ешь;

за двума́ зайца́мі паго́нішся, ніво́днага не зло́вішпосл. за двумя́ за́йцами пого́нишься, ни одного́ не пойма́ешь

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)