пятачо́к

назоўнік, агульны, неадушаўлёны, неасабовы, мужчынскі род, 1 скланенне

адз. мн.
Н. пятачо́к пятачкі́
Р. пятачка́ пятачко́ў
Д. пятачку́ пятачка́м
В. пятачо́к пятачкі́
Т. пятачко́м пятачка́мі
М. пятачку́ пятачка́х

Крыніцы: krapivabr2012, nazounik2008, piskunou2012, sbm2012, tsblm1996, tsbm1984.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2025, актуальны правапіс)

пятачо́к, -чка́ м., разг., в разн. знач. пятачо́к

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пятачо́к разг.

1. в разн. знач. пятачо́к, -чка́ м.;

2. (у свиньи) лыч, род. лыча́ м.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пятачо́к, ‑чка, м.

Разм.

1. Памянш.-ласк. да пятак; тое, што і пятак.

2. Круглы канец лыча ў свінні і ў некаторых іншых жывёлін. Патыцкаўшыся ружовымі пятачкамі, падсілкаваўшыся, парасяты самі па дошцы лезлі ў «спальню» і ўладкоўваліся там спаць. Даніленка.

3. Невялікая круглая пляцоўка або наогул цесная абмежаваная прастора. Ля ствала — сухога месца пятачок. Жычка. Да самай юрты падступаў круглы пятачок здратаванай зямлі. Беразняк.

Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)

пята́к, -а́, мн. -і́, -о́ў, м. (разм.).

Манета ці сума ў 5 капеек.

|| памянш. пятачо́к, -чка́, мн. -чкі́, -чко́ў, м.

|| прым. пятако́вы, -ая, -ае і пятачко́вы, -ая, -ае.

Тлумачальны слоўнік беларускай літаратурнай мовы (І. Л. Капылоў, 2022, актуальны правапіс)

мы́йшчык, ‑а, м.

Рабочы, які займаецца мыццём чаго‑н. Загнаўшы машыну на цэментавы пятачок, Міхась пазіраў, як мыйшчык паварочваў гумавы шланг. Б. Стральцоў.

Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)

стары́

1. в разн. знач. ста́рый;

с. чалаве́к — ста́рый челове́к;

с. друг — ста́рый друг;

о́е пасве́дчанне — ста́рое удостовере́ние;

а́я і́сціна — ста́рая и́стина;

а́я мане́та — ста́рая моне́та;

с. рэжы́м — ста́рый режи́м;

с. тэкст — ста́рый текст;

2. (доживший до глубокой старости) престаре́лый; ста́рый;

3. (бывший в употреблении) ста́рый; поно́шенный; поде́ржанный;

ы́я бо́ты — ста́рые (поно́шенные) сапоги́;

ы́я падру́чнікі — ста́рые (поде́ржанные) уче́бники;

4. (пришедший в ветхость) обветша́лый; ста́рый;

с. дом — обветша́лый (ста́рый) дом;

5. устаре́вший, устаре́лый, ста́рый;

ы́я по́гляды — устаре́вшие (устаре́лые, ста́рые) взгля́ды;

6. в знач. сущ. стари́к;

С. свет — Ста́рый свет;

С. запаве́трел. Ве́тхий заве́т;

с. стыль — ста́рый стиль;

і с. і малы́ — и стар и мал (млад), и ста́рый и ма́лый;

па ~ро́й па́мяці — по ста́рой па́мяти;

с. халасця́к — ста́рый холостя́к;

с. верабе́й — ста́рый воробе́й;

а́я пе́сня — ста́рая пе́сня;

а́я шту́ка — ста́рая шту́ка;

с. воўк — тра́вленый (ста́рый) волк;

с. грыбпренебр. ста́рый хрыч;

як ~ро́й ба́бе се́сці — (обычно о земельном участке) клочо́к, пятачо́к;

с. вол баразны́ не псуе́посл. ста́рый конь борозды́ не по́ртит;

о́га вераб’я́ на мякі́не не падма́нешпосл. ста́рого воробья́ на мяки́не не проведёшь

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

се́сці сов.

1. в разн. знач. сесть; (по местам — ещё) усе́сться, рассе́сться;

с. на ла́ўку — сесть на скаме́йку;

с. ў трамва́й — сесть в трамва́й;

с. за кні́гу — сесть за кни́гу;

с. ў турму́ — сесть в тюрьму́;

со́нца то́лькі што се́ла — со́лнце то́лько что се́ло;

самалёт сеў на аэрадро́м — самолёт сел на аэродро́м;

ву́гал ха́ты сеўу́гол до́ма сел;

матэ́рыя се́ла — мате́рия се́ла;

2. разг. (о болячке) вскочи́ть;

с. на галаву́ — сесть на́ голову;

с. вярхо́м — (на каго) сесть верхо́м (на кого);

с. ма́кам — стать (зайти́) в тупи́к;

с. ў лу́жынупрост. сесть в лу́жу;

с. ў гало́ш — сесть в кало́шу (лу́жу);

с. на мель — сесть на мель;

ні се́ла ні па́ла — ни с того́ ни с сего́; с бу́хты-бара́хты;

на тым жа суку́ с. — оста́ться ни с чем, оста́ться при пи́ковом интере́се;

ні стаць ні с. — ни стать ни сесть;

с. на свайго́ (любі́мага) ко́ніка — сесть на своего́ (люби́мого) конька́;

с. на хлеб і (на) ваду́ — сесть на хлеб и (на) во́ду;

с. за адзі́н стол — сесть за оди́н стол;

як старо́й ба́бе с. — (обычно о земельном участке) клочо́к, пятачо́к;

як сеў, дык і прыкіпе́ўпогов. сел и — ни с ме́ста

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)