обличи́ть сов. вы́крыць, мног. павыкрыва́ць; см. облича́ть.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

вы́крыць сов.

1. разоблачи́ть, раскры́ть; изобличи́ть, обличи́ть;

в. пла́ны во́рага — разоблачи́ть (раскры́ть) пла́ны врага́;

в. ха́барнікаў — изобличи́ть (обличи́ть) взя́точников;

2. (недостатки и т.п.) вскрыть; обнажи́ть

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

павыкрыва́ць сов.

1. (о многих, о многом) разоблачи́ть, раскры́ть; изобличи́ть, обличи́ть;

2. (о многом) вскры́ть; обнажи́ть

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

посрами́ть сов.

1. пасаро́міць, разг. пасарамаці́ць; (опозорить) зга́ньбіць, аганьбава́ць; знясла́віць, абнясла́віць;

посрами́ть озорника́ пасаро́міць (пасарамаці́ць) гарэ́зу;

2. (обличить) вы́крыць;

посрами́ть глупца́ вы́крыць ду́рня;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

абвінава́ціць сов.

1. в разн. знач. обвини́ть;

а. у крадзяжы́ — обвини́ть в кра́же;

а. у злачы́нстве — обвини́ть в преступле́нии;

2. изобличи́ть, обличи́ть; уличи́ть;

а. у хлусні́ — изобличи́ть (уличи́ть) во лжи

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)