никому́ мест., см. никто́.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

кры́ўдна нареч.

1. оби́дно;

2. в знач. безл. сказ. оби́дно;

ніко́му не было́ к.никому́ не́ было оби́дно

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пова́дно безл., в знач. сказ. пана́дна;

что́бы не́ было пова́дно никому́ каб не было́ пана́дна ніко́му.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

неизве́стно нареч., безл., в знач. сказ. невядо́ма;

мне (тебе́) неизве́стно мне (табе́) невядо́ма;

никому́ неизве́стно ніко́му невядо́ма;

неизве́стно кто, отку́да невядо́ма (немаве́дама) хто, адку́ль;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

на́ше

1. см. наш 1;

2. сущ. на́ша, -шага ср., мн. нет;

на́шего не отдади́м никому́ на́шага не аддадзі́м ніко́му;

бо́льше на́шего больш, як у нас, больш за нас;

где на́ше не пропада́ло дзе на́ша не прапада́ла.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ніхто́ (род., вин. ніко́га, дат. ніко́му, твор. нікі́м, предл. ні аб кі́м) мест. отриц. никто́;

н. не ве́даў — никто́ не знал;

ніко́га не было́ — никого́ не́ было;

ніко́му не вядо́мыникому́ не изве́стный;

ні з кім не сустрака́ўся — ни с кем не встреча́лся;

н. і́ншы — никто́ ино́й (друго́й)

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

уступа́ть несов.

1. (кого, что, кому, чему) уступа́ць;

2. (поддаваться) паддава́цца (каму, чаму);

3. (кому, чему в чём) уступа́ць; саступа́ць; пераступа́ць;

никому́ не уступа́ть в зна́ниях ніко́му не ўступа́ць у ве́дах;

4. (продавать) разг. прадава́ць; (отдавать дешевле) уступа́ць, саступа́ць, пераступа́ць; см. уступи́ть;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

кла́няцца несов., в разн. знач. кла́няться;

ідучы́ па ву́ліцы, ён ~няўся напра́ва і нале́ва сваі́м знаёмым — идя́ по у́лице, он кла́нялся напра́во и нале́во свои́м знако́мым;

ні́зка ~няюцца табе́ твае́ сябры́ — ни́зко кла́няются тебе́ твои́ друзья́;

ён не хо́ча ніко́му к. і прасі́ць ла́скі — он не хо́чет никому́ кла́няться и проси́ть ми́лости;

к. ў но́гі — (каму) кла́няться в но́ги (кому)

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

кла́няться несов., в разн. знач. кла́няцца; (приветствовать — ещё) віта́цца, здаро́ўкацца (з кім);

идя́ по у́лице, он кла́нялся напра́во и нале́во свои́м знако́мым ідучы́ па ву́ліцы, ён кла́няўся напра́ва і нале́ва сваі́м знаёмым;

ни́зко кла́няются тебе́ твои́ друзья́ и знако́мые ні́зка кла́няюцца табе́ твае́ сябры́ і знаёмыя;

он не хо́чет никому́ кла́няться и проси́ть ми́лости ён не хо́ча ніко́му кла́няцца і прасі́ць ла́скі.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

путь м.

1. в разн. знач. шлях, род. шля́ху м.; (дорога) даро́га, -гі ж.;

зи́мний путь зі́мняя даро́га;

са́нный путь са́нная даро́га;

во́дный путь во́дны шлях;

пути́ сообще́ния шляхі́ зно́сін;

избра́ть путь че́рез го́ры вы́браць шлях це́раз го́ры;

путь сле́дования даро́га, маршру́т, шлях;

око́льным путём а) кружны́м шля́хам; б) перен. абхо́дным шля́хам;

пусти́ться в путь пусці́цца ў даро́гу;

нам по пути́ нам па даро́зе (у адну́ даро́гу);

на обра́тном пути́ па даро́зе наза́д, наза́д ідучы́ (е́дучы);

по́езд в пути́ цягні́к у даро́зе;

не сто́йте на пути́! а) (на железнодорожном) не сто́йце на пуці́!; б) перен. не сто́йце на даро́зе!;

идти́ по пути́ чего́ ісці́ па шляху́ (шля́хам) чаго́;

Мле́чный Путь Мле́чны Шлях;

2. анат., мн. шляхі́, -хо́ў;

дыха́тельные пути́ дыха́льныя шляхі́;

пищевари́тельные пути́ стравава́льныя шляхі́;

3. ж.-д. пуць, род. пуці́ м.;

железнодоро́жный путь чыгу́начны пуць;

ре́льсовый путь рэ́йкавы пуць;

поста́вить по́езд на запасно́й путь паста́віць цягні́к на запасны́ пуць;

4. (способ) шлях, род. шля́ху м., спо́саб, -бу м.;

ми́рным путём мі́рным шля́хам;

таки́м путём такі́м спо́сабам (шля́хам);

5. разг. (прок, толк) толк, род. то́лку м.; (польза) кары́сць, -ці ж.;

пути́ в нём не́ было то́лку ў ім не было́;

сби́ться с пути́ а) збі́цца з даро́гі; б) перен. збі́цца з даро́гі (збі́цца з то́лку, з тро́пу);

жи́зненный путь жыццёвы шлях;

на ве́рном пути́ на пра́вільным шляху́ (на пра́вільнай даро́зе);

вступи́ть на путь стаць на шлях;

счастли́вого пути́! (счастли́вый путь!) шчаслі́вай даро́гі!;

после́дний путь (к могиле) апо́шні шлях;

на пути́ к чему́ на шляху́ да чаго́;

держа́ть путь браць кіру́нак;

идти́ свои́м путём ісці́ сваёй даро́гай;

поперёк пути́ упо́перак даро́гі;

пути́-доро́ги нар.-поэт. шляхі́-даро́гі;

забы́ть путь (куда) забы́ць даро́гу (куды);

никому́ пути́ не зака́заны ніко́му шляхі́ не забаро́нены;

напра́вить путь накірава́цца;

проби́ть себе́ путь прабі́ць сабе́ даро́гу;

проложи́ть путь пракла́сці даро́гу;

быть на пути́ (к чему) быць на шляху́ (да чаго);

встать на путь стаць на шлях;

вы́вести на путь вы́весці на даро́гу;

напра́вить (наста́вить) на и́стинный путь накірава́ць (наста́віць) на пра́вільны шлях;

стать на пути́ (чьём) стаць на шляху́ (чыім);

стать поперёк (на) пути́ (кому) стаць упо́перак даро́гі (каму);

стоя́ть на ло́жном пути́ стая́ць на няпра́вільным (памылко́вым) шляху́;

пойти́ по пути́ наиме́ньшего сопротивле́ния пайсці́ па шляху́ найме́ншага супраціўле́ння;

сбить с пути́ збіць з даро́гі (з то́лку, з тро́пу, з панталы́ку);

сби́ться с пути́ збі́цца з даро́гі (з то́лку, з панталы́ку);

избра́ть путь вы́браць шлях.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)