віра́жлівы

прыметнік, якасны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. віра́жлівы віра́жлівая віра́жлівае віра́жлівыя
Р. віра́жлівага віра́жлівай
віра́жлівае		 віра́жлівага віра́жлівых
Д. віра́жліваму віра́жлівай віра́жліваму віра́жлівым
В. віра́жлівы віра́жлівую віра́жлівае віра́жлівых
віра́жлівыя
Т. віра́жлівым віра́жлівай
віра́жліваю		 віра́жлівым віра́жлівымі
М. віра́жлівым віра́жлівай віра́жлівым віра́жлівых

Крыніцы: sbm2012.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2025, актуальны правапіс)

віражлі́вы

прыметнік, якасны

адз. мн.
м. ж. н. -
Н. віражлі́вы віражлі́вая віражлі́вае віражлі́выя
Р. віражлі́вага віражлі́вай
віражлі́вае		 віражлі́вага віражлі́вых
Д. віражлі́ваму віражлі́вай віражлі́ваму віражлі́вым
В. віражлі́вы (неадуш.)
віражлі́вага (адуш.)		 віражлі́вую віражлі́вае віражлі́выя (неадуш.)
віражлі́вых (адуш.)
Т. віражлі́вым віражлі́вай
віражлі́ваю		 віражлі́вым віражлі́вымі
М. віражлі́вым віражлі́вай віражлі́вым віражлі́вых

Крыніцы: krapivabr2012, piskunou2012, tsbm1984.

Граматычная база Інстытута мовазнаўства НАН Беларусі (2025, актуальны правапіс)

віражлі́вы разг., см. віры́сты

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

віражлі́вы, ‑ая, ‑ае.

Разм. Тое, што і вірлівы (у 2 знач.). Прызвычаены да віражлівай плыні жыцця.. [Арлоўскі] не знаходзіў сабе месца, калі трапляў у ціхі спакойны закутак. Паслядовіч.

Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)

Віра́ж ’паварот самалёта, карабля з крэнам або паварот аўтамашыны па крывой лініі’; ’хімічны раствор для надання пэўнага колеру фатаграфічным здымкам’. Укр. віраж, рус. вираж і г. д. Рус. лексема паходзіць з франц. virage ’паварот’ (з пач. XX ст.). Бел. віраж, відаць, запазычана з рус. мовы, хаця не выключана магчымасць паходжання з польск. wiraż ’паварот дарогі ў выглядзе дугі’; ’паварот, змена кірунку руху, бегу, язды’. Сюды ж віражлівы, віражны, віражыць (КТС).

Этымалагічны слоўнік беларускай мовы (1978-2017)