ввали́ть сов.

1. (вбросить) разг. увалі́ць;

2. (войти толпой) прост. увалі́ць, увалі́цца;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

увярну́ць сов. ввали́ть;

у. камяні́ ў я́муввали́ть ка́мни в я́му

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

увалі́ць I сов.

1. (вбросить что-л. тяжёлое, громоздкое) ввали́ть;

2. (внутрь) обру́шить, провали́ть;

3. разг. (всыпать, вложить в большом количестве) вбу́хать;

4. разг. (войти толпой) ввали́ть

увалі́ць II сов. (обработать валянием) уваля́ть, уката́ть;

у. ля́мец — уваля́ть (уката́ть) во́йлок

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)