узніма́ць
1.
2. (восхвалять) возноси́ть, превозноси́ть;
3. возвыша́ть, возноси́ть;
4. (предлагать для обсуждения) поднима́ть, возбужда́ть;
1-4
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
узніма́ць
1.
2. (восхвалять) возноси́ть, превозноси́ть;
3. возвыша́ть, возноси́ть;
4. (предлагать для обсуждения) поднима́ть, возбужда́ть;
1-4
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
павы́сіць
1.
2. (в должности) повы́сить
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пані́зіць
1. пони́зить, сде́лать ни́же;
2. (уменьшить
◊ п. го́лас — пони́зить го́лос
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пані́зіцца
1. (стать более низким, меньшим по высоте) пони́зиться;
2. (уменьшиться — об уровне, степени и т.п.) пони́зиться, сни́зиться;
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
узня́ць
1.
2. (восхвалить) вознести́, превознести́;
3. возвы́сить, вознести́;
4. (предложить для обсуждения) подня́ть, возбуди́ть;
◊ у. го́лас — подня́ть го́лос;
у. галаву́ — подня́ть го́лову;
у. руку́ — (на каго) подня́ть ру́ку (на кого)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
возвы́ситься
1. (стать выше, подняться в высоту)
возвы́сился холм узвы́сіўся ўзго́рак;
2. (достигнуть более высокого общественного положения, большей значительности) узвы́сіцца, узня́цца, узне́сціся;
3. (увеличиться, возрасти — о ценах, стоимости
4. (усилиться, сделаться более громким, резким — о голосе) павы́сіцца;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
подня́ть
1. (взять с земли, придать более высокое положение) падня́ць,
подня́ть игру́шку с по́ла падня́ць ца́цку з падло́гі;
подня́ть флаг падня́ць сцяг;
подня́ть я́корь падня́ць я́кар;
подня́ть бока́л падня́ць ке́ліх;
подня́ть забо́р падня́ць плот;
подня́ть
2.
◊
подня́ть глаза́ (взор) падня́ць во́чы;
подня́ть из пе́пла падня́ць з руі́н;
подня́ть на́ ноги падня́ць (паста́віць) на но́гі;
подня́ть на во́здух падня́ць у паве́тра;
подня́ть го́лову падня́ць галаву́;
подня́ть ру́ку на кого́-, что́-л. падня́ць руку́ на каго́-, што-не́будзь;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
падня́ць
◊ п. галаву́ — подня́ть го́лову;
п. руку́ — (на каго) подня́ть ру́ку (на кого);
п. на но́гі — подня́ть на́ ноги;
п. у паве́тра — подня́ть на во́здух;
п. пальча́тку — подня́ть перча́тку;
п. дух — подня́ть дух;
п. на шчыт — подня́ть на щит;
п. на смех — подня́ть на́ смех
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
поднима́ть
1. (снизу) падыма́ць, падніма́ць;
поднима́ть плато́к с по́лу падыма́ць (падніма́ць) ху́стку з падло́гі;
поднима́ть тя́жесть падыма́ць (падніма́ць) цяжа́р;
поднима́ть на ли́фте падыма́ць (падніма́ць) на лі́фце;
поднима́ть но́гу, ру́ку падыма́ць (падніма́ць) нагу́, руку́;
поднима́ть пова́ленный забо́р падыма́ць (падніма́ць) пава́лены плот;
поднима́ть я́корь падыма́ць (падніма́ць) я́кар;
поднима́ть флаг на корабле́ падыма́ць (падніма́ць) сцяг на караблі́;
поднима́ть за́навес падыма́ць (падніма́ць) засло́ну;
поднима́ть паруса́ падыма́ць (падніма́ць) парусы́;
су́дно поднима́ет сто тонн су́дна падыма́е (падніма́е) сто тон;
поднима́ть пе́тли падыма́ць (падніма́ць) пе́тлі;
поднима́ть с посте́ли падыма́ць (падніма́ць) з пасце́лі (будзі́ць);
поднима́ть воротни́к настаўля́ць (падыма́ць, падніма́ць) каўне́р;
2.
поднима́ть восста́ние узніма́ць паўста́нне;
поднима́ть ору́жие узніма́ць збро́ю;
поднима́ть производи́тельность труда́ узніма́ць (павыша́ць) прадукцы́йнасць пра́цы;
поднима́ть культу́рный
поднима́ть акти́вность узніма́ць (павыша́ць) акты́ўнасць;
поднима́ть вопро́с узніма́ць (ста́віць) пыта́нне;
поднима́ть глаза́ на кого́, на что узніма́ць во́чы на каго́, на што;
поднима́ть авторите́т узніма́ць (павыша́ць) аўтарытэ́т;
поднима́ть го́лос в защи́ту кого́, чего́ узніма́ць го́лас у абаро́ну каго́, чаго́;
поднима́ть дух, настрое́ние узніма́ць дух, настро́й;
поднима́ть на́ ноги
поднима́ть на́ смех узніма́ць (падыма́ць) на смех;
поднима́ть
поднима́ть бро́ви узніма́ць (падыма́ць) бро́вы;
поднима́ть крик усчына́ць крык;
поднима́ть разгово́р пачына́ць (усчына́ць) размо́ву;
поднима́ть де́ло распачына́ць спра́ву;
поднима́ть целину́, пар узніма́ць (узо́рваць) цаліну́, папа́р;
поднима́ть дичь узганя́ць (успу́джваць) дзічы́ну;
◊
поднима́ть бока́л падыма́ць (падніма́ць) ке́ліх;
поднима́ть вы́ше падыма́ць (падніма́ць) вышэ́й;
поднима́ть ру́ку на кого́ узніма́ць руку́ на каго́;
поднима́ть нос задзіра́ць нос;
поднима́ть на во́здух узрыва́ць;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
упа́сть
1. упа́сці; (повалиться) павалі́цца; (откуда-л., с чего-л.) звалі́цца, скі́нуцца,
заве́са упа́ла засло́на ўпа́ла;
я упа́л в траву́ я ўпаў (павалі́ўся) у траву́;
упа́сть на коле́ни упа́сці на кале́ні;
упа́сть с ло́шади звалі́цца (скі́нуцца) з каня́;
я́блоко упа́ло на зе́млю я́блык упа́ў на зямлю́;
2.
тень упа́ла на зе́млю цень упа́ў (лёг) на зямлю́;
на него́ упа́ло подозре́ние на яго́ ўпа́ла (лягло́) падазрэ́нне;
все забо́ты упа́ли на меня́ усе́ кло́паты ўпа́лі (ляглі́) на мяне́;
3. (о росе, тумане) па́сці;
4. (спасть, ослабеть) спа́сці, апа́сці; (понизиться) зні́зіцца;
температу́ра больно́го упа́ла тэмперату́ра хво́рага спа́ла (зні́зілася);
баро́метр упа́л баро́метр спаў (зні́зіўся);
5. (прийти в упадок) заняпа́сці, падупа́сці; (снизиться) зні́зіцца; (уменьшиться) зме́ншыцца;
влия́ние его́ упа́ло уплы́ў яго́ зме́ншыўся;
6. (нравственно) па́сці;
упа́сть в чьи́х-л. глаза́х упа́сці ў чыі́х-не́будзь вача́х;
◊
гора́ упа́ла с плеч гара́ звалі́лася з плячэ́й;
упа́сть с не́ба на зе́млю упа́сці з не́ба на зямлю́;
се́рдце упа́ло сэ́рца зайшло́ся;
я́блоку не́где упа́сть я́блыку няма́ дзе ўпа́сці;
как с не́ба упа́л як з не́ба звалі́ўся.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)