паадхіна́цца сов.

1. (о многом загнутом) отогну́ться, отверну́ться, отпахну́ться;

2. (податься в сторону — о многих) отшатну́ться; отстрани́ться, уклони́ться, отклони́ться

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

уклоня́ться несов.

1. (отстраняться) ухіля́цца, адхіля́цца; (отворачиваться) адхіна́цца, уніка́ць (чаго);

2. (отходить в сторону) адхіля́цца, ухіля́цца, збо́чваць;

3. (отвлекаться) адхіля́цца; (отступать) адступа́ць, адыхо́дзіць;

4. перен. (избегать) уніка́ць (чаго), ухіля́цца; см. уклони́ться.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пазбе́гнуць (каго, чаго) сов.

1. (уклониться) избе́гнуть, избежа́ть, уверну́ться (от кого, чего);

2. (избавиться, отделаться) избе́гнуть, избежа́ть, уйти́ (от кого, чего), минова́ть;

п. пакара́ння — избе́гнуть наказа́ния; уйти́ от наказа́ния;

не п. непрые́мнасці — не минова́ть неприя́тности

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

адхіну́цца сов.

1. (о загнутом) отогну́ться, отверну́ться, отпахну́ться;

рог насто́льніка ~ну́ўсяу́гол ска́терти отогну́лся (отверну́лся);

2. (свернуть с дороги) посторони́ться;

і́ся тро́хі, прапусці́ мяне́ — посторони́сь немно́го, пропусти́ меня́;

3. (податься в сторону) отстрани́ться, уклони́ться, отклони́ться, отшатну́ться;

а. ад уда́ру — отстрани́ться (уклони́ться) от уда́ра;

яна́ рэ́зка ~ну́лася — она́ ре́зко отшатну́лась;

4. перен. (отказаться от общения) отверну́ться, отшатну́ться;

сябры́у́ліся ад яго́ — друзья́ отверну́лись (отшатну́лись) от него́;

5. перен., разг. отлучи́ться (на короткое время);

а. на хвілі́нку з до́му — отлучи́ться на мину́тку и́з дому

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пада́цца сов.

1. в разн. знач. пода́ться; (подвинуться, уклониться немного в сторону, вперёд, назад — ещё) приня́ть;

дзве́ры падалі́ся пад на́ціскам нато́ўпу — дверь подала́сь под давле́нием толпы́;

нато́ўп пада́ўся ўбок — толпа́ подала́сь в сто́рону;

машы́на падала́ся наза́д — маши́на приняла́ наза́д;

ён пада́ўся ў аграно́мы — он пода́лся в агроно́мы;

п. на по́ўдзень — пода́ться на юг;

2. перен. (заметно ухудшиться, ослабеть, постареть) сдать;

3. разг. почу́диться

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

адступі́ць сов., в разн. знач. отступи́ть; (сделать несколько шагов назад — ещё) отойти́, отшагну́ть; (медленно — ещё) попя́титься; (от темы и т.п. — ещё) уклони́ться, отойти́;

батальён часо́ва ~пі́ў — батальо́н вре́менно отступи́л;

усё міну́лае ~пі́ла пе́рад суча́снасцю — всё про́шлое отступи́ло пе́ред настоя́щим;

тума́н ~пі́ў ад даро́гі — тума́н отступи́л от доро́ги;

а. ад кра́ю на пяць сантыме́траў — отступи́ть от кра́я на пять сантиме́тров;

а. ад дзвярэ́й — отступи́ть (отойти́) от двере́й;

а. на крок — отшагну́ть;

прамо́ўца ~пі́ў ад тэ́мы — ора́тор отступи́л (уклони́лся, отошёл) от те́мы

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ускользну́ть сов.

1. (скользя, вырваться) вы́слізнуць, вы́слізнуцца;

ры́ба ускользну́ла из рук ры́ба вы́слізнула (вы́слізнулася) з рук;

2. разг. (внезапно уйти откуда-л.) вы́шмыгнуць; разг. (куда-л.) шмы́гнуць; (скрыться) уцячы́; (исчезнуть) зні́кнуць;

ускользну́ть из ко́мнаты вы́шмыгнуць (уцячы́) з пако́я;

он ускользну́л к себе́ в ко́мнату ён шмы́гнуў да сябе́ ў пако́й;

неприя́тель ускользну́л от пресле́дования во́раг уцёк ад прасле́давання;

он куда́-то ускользну́л ён не́куды знік (уцёк);

3. разг. (уклониться) ухілі́цца; (увильнуть) увільну́ць;

ускользну́ть от прямо́го отве́та ухілі́цца (увільну́ць) ад прамо́га адка́зу;

4. (остаться незамеченным) разг. вы́пасці з-пад ува́гі, прайсці́ па-за ўва́гай;

э́то ускользну́ло от моего́ внима́ния гэ́та вы́пала з-пад маёй ува́гі.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

уйти́ сов.

1. (пойти) пайсці́; (выйти) вы́йсці; (отойти) адысці́; (отдалиться) адысці́ся; (зайти) зайсці́; (направиться) накірава́цца, пада́цца; (исчезнуть) зні́кнуць; (покинуть) пакі́нуць; (перестать заниматься чем-л., делать что-л., быть кем-, чем-л. и т. п.) пераста́ць быць (займа́цца, рабі́ць і да таго́ падо́бнае);

2. (убежать, скрыться, спастись) уцячы́, мног. паўцяка́ць; (избежать) пазбе́гнуць, уні́кнуць; (уклониться) ухілі́цца; (избавиться) пазба́віцца; (отделаться) адчапі́цца, адкара́скацца;

3. (не препятствовать, посторониться) сысці́, саступі́ць;

уйти́ с доро́ги сысці́ (саступі́ць) з даро́гі;

4. (израсходоваться) пайсці́, вы́йсці; (истратиться) быць вы́даткаваным, быць стра́чаным; (пропасть) прапа́сці; (вытечь — о жидкостях) разг. вы́цечы; (при кипении) пабе́гчы, вы́бегчы;

5. (углубиться) паглы́біцца;

6. (пройти — о времени) прайсці́, міну́ць;

7. (о часах) спяша́цца;

часы́ ушли́ вперёд гадзі́ннік спяша́ецца;

уйти́ в о́бласть исто́рии адысці́ ў гісто́рыю, стаць гісто́рыяй;

уйти́ в себя́ паглы́біцца ў сябе́;

далеко́ не уйдёшь далёка не по́йдзеш;

уйти́ вперёд абагна́ць, апярэ́дзіць;

уйти́ далеко́ пайсці́ далёка;

душа́ ушла́ в пя́тки душа́ апыну́лася ў пя́тках.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)