хозя́йничать несов.
1. (вести хозяйство) гаспада́рыць; ухо́джвацца (каля чаго);
дочь хозя́йничала по до́му вме́сто ма́тери дачка́ гаспада́рыла до́ма (ухо́джвалася каля́ до́му) заме́ст ма́ці;
2. перен. (распоряжаться) гаспада́рнічаць, гаспада́рыць, распараджа́цца;
хозя́йничать в чужо́м до́ме, как в своём гаспада́рнічаць (гаспада́рыць, распараджа́цца) у чужо́й ха́це, як у сваёй (у чужы́м до́ме, як у сваі́м);
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
выда́нне
I ср., в разн. знач. изда́ние;
в. по́ўнага збо́ру тво́раў пісьме́нніка — изда́ние по́лного собра́ния сочине́ний писа́теля;
в. зако́на — изда́ние зако́на;
вы́йшла друго́е в. — вы́шло второ́е изда́ние;
перыяды́чнае в. — периоди́ческое изда́ние;
афіцыя́льнае в. — официа́льное изда́ние
II: на ~нні прост., уст. на вы́данье;
дачка́ на ~нні — дочь на вы́данье
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
ро́дны I
1. (находящийся в прямом родстве) родно́й;
р. ба́цька — родно́й оте́ц;
~ная дачка́ — родна́я дочь;
2. (по месту рождения, по духу, унаследованный) родно́й, роди́мый;
р. край — родно́й (роди́мый) край;
~ная зямля́ — родна́я (роди́мая) земля́;
р. го́рад — родно́й (роди́мый) го́род;
~ная мо́ва — родно́й язы́к;
3. (дорогой, близкий) родно́й;
~ная шко́ла — родна́я шко́ла;
4. см. ро́днасны;
◊ р. кут — родно́й уголо́к
ро́дны II: р. склон грам. роди́тельный паде́ж
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
заступі́ць сов.
1. (место) заня́ть;
но́выя байцы́ ~пі́лі ме́сца загі́нуўшых во́інаў — но́вые бойцы́ за́няли ме́сто поги́бших во́инов;
2. (на што) вступи́ть (во что), занять (что);
з. на паса́ду — вступи́ть в до́лжность, заня́ть до́лжность;
3. (на што) приступи́ть (к чему); заступи́ть; стать;
зме́на ~пі́ла на рабо́ту — сме́на приступи́ла к рабо́те (заступи́ла на рабо́ту);
4. (стать на пути) прегради́ть;
з. даро́гу — прегради́ть доро́гу;
5. разг. (закрыть собою от кого-л.) заслони́ть, загороди́ть;
з. сабо́ю дачку́ ад напа́ду — заслони́ть (загороди́ть) собо́ю дочь от нападе́ния;
6. (перешагнуть) переступи́ть;
конь ~пі́ў ляйчы́ну — ло́шадь переступи́ла вожжу́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
мой
1. (ж. мая́, ср. маё, мн. мае́); притяж., м. мой;
м. сын — мой сын;
мая́ дачка́ — моя́ дочь;
маё пыта́нне — мой вопро́с;
2. в знач. сущ., прост. (муж, возлюбленный) мой;
◊ на маёй па́мяці, за маю́ па́мяць — на мое́й па́мяти;
мая́ ха́та з кра́ю — моя́ ха́та с кра́ю;
бо́жа м., бо́жухна м. — бог ты мой;
м. (твой, яго́, яе́ і г.д.) верх — мой (твой, его́, её и т.д.) верх;
на маё вы́йшла — вы́шло по-мо́ему;
на маё шча́сце — на моё сча́стье;
на маю́ ду́мку — на мой взгляд; по моему́ мне́нию;
на маі́м вяку́ — на моём веку́;
на маё го́ра, на маю́ бяду́ — на моё го́ре, на мою́ беду́;
язы́к м. — во́раг м. — посл. язы́к мой — враг мой;
я не я, і кабы́ла не мая́ — погов. я не я, и ло́шадь не моя́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)