тулі́цца
1. (да каго, чаго) прижима́ться (к кому, чему), жа́ться (к кому, чему), льнуть (к кому, чему), приника́ть (к кому, чему), припада́ть (к кому, чему);
2. юти́ться; жа́ться;
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
тулі́цца
1. (да каго, чаго) прижима́ться (к кому, чему), жа́ться (к кому, чему), льнуть (к кому, чему), приника́ть (к кому, чему), припада́ть (к кому, чему);
2. юти́ться; жа́ться;
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
змяні́цца
1. (стать иным) измени́ться, преобрази́ться, перемени́ться;
2. (уступить место, замениться) смени́ться;
3.
4.
◊ з. з тва́ру — измени́ться в лице́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
што I,
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
◊ ш. во́зьмеш — (з каго) взя́тки гла́дки;
ні на ш. не гле́дзячы — ни на что не гля́дя;
адно́ ш. —
ні за ш.: — а) ни в жизнь; ни за что; б) ни в каку́ю;
чаго́ до́брага, чаго́ не быва́е — не ро́вен час;
вярну́цца ні з чым — верну́ться ни с чем;
заста́цца ні з чым — оста́ться ни с чем;
няма́ аб чым (пра што) гавары́ць — не о чем говори́ть;
хоць ты ш. — хоть ты что;
быць ні пры чым — быть ни при чём;
чорт ве́дае ш. — чёрт зна́ет что;
чаго́ б гэ́та ні каштава́ла — во что бы то ни ста́ло;
ні за ш. на све́це — ни за что на све́те;
калі́ ш. яко́е — в слу́чае чего́;
з вы́падку чаго́ — по слу́чаю;
на чым свет стаі́ць — на чём свет стои́т;
у чым ма́ці нарадзі́ла —
ш. называ́ецца — что называ́ется;
ш. за напа́сць! — что за напа́сть!;
ш. за дзі́ва! — что за не́видаль!;
ад няма́ чаго́ рабі́ць — от не́чего де́лать;
ш. і каза́ць! — не́чего сказа́ть!;
ці ш. — что ли;
чаго́ мая́ нага́ хо́ча — чего́ моя́ нога́ хо́чет;
дарма́ ш. — да́ром что; нужды́ нет;
ш. да чаго́ — что к чему́;
на́ табе́, бо́жа, ш. мне (нам) няго́жа —
што II союз,
што III частица
1. употребляется в начале вопр. и восклицательных предложений (при выражении удивления, суждения и т.п.) что;
2.
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
ісці́
1.
2. (проходить) идти́, протека́ть;
3. (приближаться к какому-л. моменту) идти́, клони́ться;
◊ і. ўгару́ — идти́ в го́ру;
і. на кары́сць — идти́ впрок (на по́льзу);
і. ўразрэ́з — идти́ вразре́з;
не ідзе́ ў галаву́ — не идёт на ум;
і. по́ўным хо́дам — идти́ по́лным хо́дом;
і. на папра́ўку — идти́ на попра́вку;
і. на лад — идти́ на лад;
і. як па ма́сле — идти́ как по ма́слу;
і. ў ход — идти́ в ход;
і. руко́ю — идти́ успе́шно (благоприя́тно);
і. ў закла́д — би́ться об закла́д; держа́ть пари́;
і. пад суд — идти́ под суд;
і. (нага́) у нагу́ — (з кім, чым) идти́ (нога́) в но́гу (с кем, чем);
і. на дно — идти́ на дно;
не і. дале́й — (каго, чаго) не идти́ да́льше (кого, чего);
і. пад вяне́ц — идти́ под вене́ц;
маро́з па ску́ры (па спі́не) ідзе́ — моро́з по ко́же (по спине́) подира́ет;
і. на свой хлеб — начина́ть жить свои́м трудо́м;
дале́й і. не́куды — да́льше е́хать (идти́) не́куда;
з то́рбай і. — идти́ по́ миру;
і. на павадку́ — (у каго) идти́ на поводу́ (у кого);
і. су́праць цячэ́ння — идти́ про́тив тече́ния;
галава́ ідзе́ кру́гам — голова́ идёт кру́гом;
і. прамо́й даро́гай — идти́ прямо́й доро́гой;
і. сваёй даро́гай — идти́ свое́й доро́гой;
і. ў про́чкі — а) уходи́ть из семьи́; б) оставля́ть му́жа (жену́);
і. насу́страч — (каму, чаму) идти́ навстре́чу (кому, чему);
ні ў яко́е параўна́нне не ідзе́ — (з кім, чым) ни в како́е сравне́ние не идёт (с кем, чем);
і. па лі́ніі найме́ншага супраціўле́ння — идти́ по ли́нии наиме́ньшего сопротивле́ния;
і. ў адкры́тую — идти́ в откры́тую;
бяда́ па бядзе́ як па ні́тачцы ідзе́ —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)