Verbum

кшталт м.

1. (спосаб, манера) Art f-, -en; Wéise f -, -n; Art und Wéise;

гэ́ткім кшталтам so, auf díese Art;

2. (падабенства від, форма) Ähnlichkeit f -; Form f -, -en, Gestált f -, -en;

кшталту лі́ніі éiner Líni¦e ähnlich

во́дны​^II: у выразах кшталту ні ад во́днага, ні да во́днага, ні з во́днага, ні з во́дным, ні па во́дным, ні пра во́днае, ні пры во́дным ein(er), kein(er);

ні з во́днага до́ма ніхто́ не прыйшо́ў aus kéinem Haus war jémand erschíenen