ула́дить сов. ула́дзіць;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ула́дзіць сов.

1. ула́дить;

у. спра́выула́дить дела́;

у. пыта́ннеула́дить вопро́с;

2. угоди́ть;

яму́ ця́жка ўла́дзіцьбезл. ему́ тру́дно угоди́ть;

3. разг. (определить куда-л.) устро́ить;

у. на слу́жбу — устро́ить на слу́жбу;

4. (сделать что-л. вовремя) угоди́ть, угада́ть;

~дзіў пад са́мы абе́д — угоди́л (угада́л) к са́мому обе́ду

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пала́дзіць сов.

1. (прийти к соглашению) пола́дить, согласи́ться, сойти́сь;

2. (уладить ссору) помири́ться;

мы ўжо ~дзілі — мы уже́ помири́лись;

3. разг. (всё, многое отремонтировать) нала́дить, перечини́ть, испра́вить, почини́ть;

за ме́сяц усё ~дзіў — за ме́сяц всё перечини́л (испра́вил, почини́л)

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)