толпо́й, толпо́ю нареч. нато́ўпам, гу́ртам.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

нато́ўпам нареч. толпо́й, ско́пом

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

гу́ртам нареч.

1. вме́сте, сообща́;

2. ско́пом, толпо́й, гурьбо́й

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ввали́ть сов.

1. (вбросить) разг. увалі́ць;

2. (войти толпой) прост. увалі́ць, увалі́цца;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ломи́ть несов.

1. лама́ць;

2. (валить толпой) разг. пе́рці, валі́ць; (пробиваться) бі́цца, прабіва́цца;

3. безл. лама́ць;

у него́ ло́мит ру́ку у яго́ ло́міць руку́;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ува́льваць I несов.

1. (вбрасывать что-л. тяжёлое, громоздкое) вва́ливать;

2. (внутрь) обру́шивать, прова́ливать;

3. разг. (всыпать, класть в большом количестве) вбу́хивать;

4. разг. (входить толпой) вва́ливать

ува́льваць II несов. (обрабатывать валянием) ува́ливать, ука́тывать

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

увалі́ць I сов.

1. (вбросить что-л. тяжёлое, громоздкое) ввали́ть;

2. (внутрь) обру́шить, провали́ть;

3. разг. (всыпать, вложить в большом количестве) вбу́хать;

4. разг. (войти толпой) ввали́ть

увалі́ць II сов. (обработать валянием) уваля́ть, уката́ть;

у. ля́мец — уваля́ть (уката́ть) во́йлок

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

тесни́ться несов.

1. ці́снуцца; ці́скацца; (толпиться) то́ўпіцца; (стоять тесной толпой) стая́ць (нато́ўпам), це́сна стая́ць; (ютиться) тулі́цца;

вокру́г тесни́лся наро́д наво́кал ці́снуўся (то́ўпіўся) наро́д;

по берега́м тесни́лись грома́ды дворцо́в па берага́х це́сна стая́лі гма́хі пала́цаў;

2. перен. то́ўпіцца; (наполнять) напаўня́ць (што); по́ўніць (што);

в уме́ у него́ тесни́лись ра́зные предположе́ния у галаве́ ў яго́ то́ўпіліся (галаву́ яго́ напаўня́лі, по́ўнілі) ро́зныя меркава́нні;

3. страд. сціска́цца; ці́снуцца; адціска́цца; цясні́цца; адцясня́цца; душы́цца; см. тесни́ть.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

валі́ць I несов.

1. вали́ть, опроки́дывать;

в. лес — вали́ть лес;

2. разг. (об эпидемии) вали́ть;

3. (беспорядочно сбрасывать в кучу) вали́ть;

4. разг. (перелагать ответственность, вину на кого-л.) вали́ть; сва́ливать;

в. з хво́рай галавы́ на здаро́вую — вали́ть (сва́ливать) с больно́й головы́ на здоро́вую;

в. (усё) у адну́ ку́чу — вали́ть (всё) в одну́ ку́чу;

в. це́раз пень кало́ду — вали́ть че́рез пень коло́ду;

в. з ног — вали́ть с ног

валі́ць II несов., разг. (двигаться массой) вали́ть; (толпой — ещё) ломи́ть;

нато́ўп ва́ліць — толпа́ вали́т (ломи́т);

снег ва́ліць — снег вали́т;

дым ва́ліць — дым вали́т;

ва́лам в. — ва́лом (вало́м) вали́ть

валі́ць III несов.

1. (сукно) валя́ть;

2. (валенки, войлок и т.п.) валя́ть, бить, ката́ть

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)