ссечь сов. ссячы́, мног. пассяка́ць.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пассяка́ць сов. (о многом) сруби́ть, ссечь

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

сцяць I сов. сруби́ть, ссечь, снести́;

с. галаву́ — сруби́ть (ссечь, снести́) го́лову

сцяць II сов., разг.

1. (зубы) сти́снуть, сжать;

2. (губы) сжать;

гаў дый зу́бы сцяў — язы́к прикуси́л

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

ссячы́ сов.

1. сруби́ть, ссечь;

с. дрэ́ва — сруби́ть (ссечь) де́рево;

с. галаву́ — сруби́ть (ссечь) го́лову;

2. (измельчить) изруби́ть, поруби́ть;

с. бу́льбу — изруби́ть (поруби́ть) карто́фель;

3. (рубя, уничтожить) изруби́ть;

4. (рассечь чем-л. острым во многих местах) иссе́чь;

5. (избить, хлеща чем-л.) исхлеста́ть;

6. (о насекомых) искуса́ть;

камары́ ссе́клі ру́кі — комары́ искуса́ли ру́ки

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)