позвони́ть сов., в разн. знач. пазвані́ць, (долго, неоднократно) папазво́ньваць, папазвані́ць;

позвони́ть в ко́локол пазвані́ць у звон;

позвони́ мне пазвані́ мне.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пазвані́ць сов. позвони́ть

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

папазвані́ць и папазво́ньваць сов. (долго, неоднократно) позвони́ть; потрезво́нить

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)