надви́ть сов. надві́ць.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

надві́ць сов.

1. (удлинить витьём) надви́ть;

н. вяро́ўкунадви́ть верёвку;

2. (развивая, мотая, отделить часть чего-л.) отви́ть, отмота́ть;

і́ крыху́ ні́так — отве́й (отмота́й) немно́го ни́ток

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)