зову́щий

1. прич. які́ (што) заве́, які́ (што) клі́ча, які́ (што) гука́е; які́ (што) про́сіць; см. звать;

2. прил. (привлекающий) ва́бны; (призывающий) закліка́льны.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

зовущий

Том: 13, старонка: 131.

img/13/13-131_0601_Зовущий.jpg

Гістарычны слоўнік беларускай мовы (1982–2017)

ва́бны привлека́тельный, влеку́щий; маня́щий; призы́вный, зову́щий

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)