дя́дя дзя́дзька, -кі м., мн. дзядзькі́, -ко́ў; детск. дзя́дзя, -дзі м.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

дядя

Том: 9, старонка: 134.

img/09/09-134_0829_Дядя.jpg

Гістарычны слоўнік беларускай мовы (1982–2017)

дзя́дзя м., дет. дя́дя

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

дзя́дзька м.

1. (родственник) дя́дя, дя́дюшка;

2. (при обращении) дя́дя, дя́денька;

3. (взрослый мужчина) дя́дя;

4. уст. (слуга) дя́дька;

і кві́та, дз. Мікі́тапогов. и всё тут; и никаки́х;

до́бры дз. — благоде́тель

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

Дзя́дзька ’дзядзька’. Параўн. укр. дя́дько, рус. дя́дя. Усх.-слав. лексемы. Лічыцца, што яны ўзніклі асіміляцыяй з дѣдѧ (< *dědъ). Гл. Фасмер, 1, 561; Трубачоў, История терм., 85; Бернекер, 1, 191; Шанскі, 1, Д, Е, Ж, 230–231.

Этымалагічны слоўнік беларускай мовы (1978-2017)

дя́дюшка ласк. (дядя) дзя́дзька, -кі м.; (при обращении) дзя́дзечка, -кі м., дзя́дзюхна, -ны м.;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

In tuum ipsius sinum inspice

Паглядзі на самога сябе.

Погляди на самого себя.

бел. Іншых не судзі, на сябе паглядзі. Не бачыць сава, якая сама. Не глядзі чужога проса, а свайго носа.

рус. Ахал бы дядя, на себя глядя. Поглядел бы ты в воду на свою уроду. Оглянись, коза, на свои рога. Других не суди, на себя погляди. Посмотри, сова, сама какова.

фр. Ne vous en prenez pas au miroir si vous avez la gueule de travers (Не вините зеркало, если рот/рожа кривой/-ая).

англ. He who laughs at crooked men should need walk very straight (Кто смеётся над кривым, должен ходить очень ровно).

нем. Mach dem Spiegel keine Vorwürfe, wenn er eine schiefe Fratze zeigt (Не делай упрёков зеркалу, если оно показывает кривую рожу).

Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)

сторона́ ж.

1. в разн. знач. бок, род. бо́ку м.;

пойти́ в ра́зные сто́роны пайсці́ ў ро́зныя бакі́;

смотре́ть по сторона́м глядзе́ць па бака́х;

со стороны́ видне́е з бо́ку лепш віда́ць;

лицева́я сторона́ материа́ла до́бры (пра́вы) бок матэрыя́лу;

обсуди́ть вопро́с со всех сторо́н абмеркава́ць пыта́нне з усі́х бако́ў;

положи́тельная сторона́ де́ла дада́тны бок спра́вы;

побе́да на на́шей стороне́ перамо́га на на́шым баку́;

стоя́ть в стороне́ прям., перен. стая́ць убаку́;

дя́дя со стороны́ ма́тери дзя́дзька з бо́ку ма́ці;

2. мат. старана́, -ны́ ж.;

сто́роны прямоуго́льника сто́раны прамавуго́льніка;

3. (страна, местность) старо́нка, -кі ж., краі́на, -ны ж.;

родна́я сторона́ ро́дная старо́нка;

4. (место по краю, край) бок, род. бо́ку м., край, род. кра́ю м.;

ю́жная сторона́ ле́са паўднёвы бок (край) ле́су;

по обе́им сторона́м доро́ги па або́двух бака́х даро́гі;

5. (противопоставляемые группы) бок, род. бо́ку м.;

догова́ривающиеся сто́роны дагаво́рныя бакі́;

на стороне́ на баку́;

всё в сто́рону усё на бок;

оста́ться в стороне́ заста́цца ўбаку́;

в сто́рону у бок;

моё де́ло сторона́ мая́ ха́та з кра́ю;

узна́ть стороно́й даве́дацца ад і́ншых;

на все четы́ре сто́роны на ўсе чаты́ры бакі́;

на сто́рону на бок;

со стороны́ з бо́ку;

с одно́й стороны́ з аднаго́ бо́ку;

со стороны́ (кого, чего) з бо́ку (каго, чаго);

шу́тки в сто́рону без жа́ртаў, жа́рты на бок;

подойти́ не с той стороны́ падысці́ не з таго́ бо́ку;

привлека́ть на свою́ сто́рону схіля́ць на свой бок;

приня́ть (чью-л.) сто́рону стаць на (чый-небудзь) бок.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

бок м.

1. (род. бо́ку) м., в разн. знач. сторона́ ж.;

дада́тны б. спра́вы — положи́тельная сторона́ де́ла;

дзя́дзька з бо́ку ма́цідя́дя со стороны́ ма́тери;

з бо́ку лепш віда́ць — со стороны́ видне́е;

пайсці́ ў ро́зныя бакі́ — пойти́ в ра́зные сто́роны;

перамо́га на на́шым баку́ — побе́да на на́шей стороне́;

во́нкавы бок матэ́рыі — лицева́я сторона́ мате́рии;

паўднёвы б. ле́сую́жная сторона́ ле́са;

спрэ́чкі бако́ў у судзе́ — пре́ния сторо́н в суде́;

2. (род. бо́ка) (туловища) бок;

б. балі́ць — бок боли́т;

3. (род. бо́ка) (крыши) скат;

ле́вы б. — изна́нка;

дагаво́рныя бакі́ — догова́ривающиеся сто́роны;

пры бо́ку — (о запряжке лошадей) в пристя́жку;

пад бо́кам — под бо́ком (ря́дом);

на баку́ — на стороне́;

узя́цца ў бо́кі — подбоче́ниться;

усё на б. — всё в сто́рону;

з аднаго́ бо́ку — с одно́й стороны́;

бо́кі рваць — ката́ться со́ сме́ху;

хвата́цца за бакі́о́кі) — хвата́ться за животы́ (живо́тики);

б. у б. — бок о бок;

заста́цца ў баку́ — оста́ться в стороне́;

праз б. вы́лезці — бо́ком вы́йти, отозва́ться, отрыгну́ться;

з бо́ку — (каго, чаго) со стороны́ (кого, чего);

узя́ць за бакі́ — взять за бока́;

быць (стая́ць) у баку́ — быть (стоя́ть) в стороне́, быть не у дел;

падысці́ не з таго́ бо́ку — подойти́ не с той стороны́;

схіля́ць на свой б. — склоня́ть на свою́ сто́рону;

не глядзе́ць ні бо́ка, ні во́ка — почём зря;

на ўсе чаты́ры бакі́ — на все четы́ре сто́роны;

адле́жваць бакі́ — отле́живать бока́;

ценявы́ б. — тенева́я сторона́;

адваро́тны б. медаля́ — оборо́тная сторона́ меда́ли;

ляжа́ць на баку́ — лежа́ть на боку́;

стаць на б. — (каго, чый) стать на сто́рону (кого, чью), приня́ть сто́рону (кого, чью);

бра́цца ў бо́кі — подбоче́ниваться;

ні да бо́ка ні да во́ка — ни к селу́ ни к го́роду;

не дагле́дзіш во́кам — запла́ціш бо́кампосл. не догляди́шь о́ком — запла́тишь бо́ком

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)