вольно́ в знач. сказ., разг. / вольно́ ему́ (ей) ахво́та яму́ (ёй).

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

во́льно

1. нареч. во́льна;

2. межд., воен., спорт. во́льна.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

вольно

Том: 4, старонка: 158.

img/04/04-158_0952_Вольно.jpg

Гістарычны слоўнік беларускай мовы (1982–2017)

во́льна нареч.

1. свобо́дно, во́льно;

2. свобо́дно, непринуждённо, раско́ванно;

1, 2 см. во́льны;

3. воен., спорт. во́льно

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

скро́зь нареч.

1. везде́, всю́ду; сплошь; (со всех сторон) круго́м;

цішыня́ стаі́ць с. — тишина́ стои́т везде́;

кусты́ ішлі́ с. — куста́рник шёл сплошь;

с. рос лес — круго́м рос лес;

2. (во все времена) всегда́;

ён с. жыў во́льна — он всегда́ жил во́льно;

3. предлог с вин. п. сквозь;

с. галі́ны хво́і прабіва́ліся прамяні́ со́нца — сквозь ве́тви сосны́ пробива́лись лучи́ со́лнца;

с. зямлю́ ба́чыць — сквозь зе́млю ви́деть;

як с. зямлю́ правалі́ўся — как сквозь зе́млю провали́лся;

гато́ў с. зямлю́ правалі́цца — гото́в сквозь зе́млю провали́ться

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)