внуши́ть сов.
1. (вызвать) вы́клікаць; (возбудить) абудзі́ць; (вселить) усялі́ць, пасялі́ць, нада́ць; (навеять) наве́яць; (при помощи гипноза) унушы́ць;
2. навучы́ць; (уговорить) угавары́ць; (подговорить) намо́віць; (убедить) перакана́ць; см. внуша́ть.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
намо́віць сов.
1. разг. подговори́ть; внуши́ть;
2. обл. наговори́ть; наклевета́ть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
усялі́ць сов.
1. всели́ть;
у. жыхара́ ў кватэ́ру — всели́ть жильца́ в кварти́ру;
2. перен. всели́ть, внуши́ть;
у. надзе́ю — всели́ть наде́жду;
у. упэ́ўненасць — всели́ть (внуши́ть) уве́ренность
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
внушённый
1. вы́кліканы; абу́джаны; усе́лены, пасе́лены, нада́дзены; наве́яны;
2. наву́чаны; угаво́раны; намо́ўлены; перакана́ны; см. внуши́ть;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
предубеди́ть сов., уст. (настроить) настро́іць (прадузя́та); (внушить предубеждение) пасе́яць (вы́клікаць) прадузя́тую (няпра́вільную) ду́мку (по́гляд, перакана́нне); (убедить заранее) перакана́ць напе́рад;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пакары́ць I сов.
1. покори́ть, подчини́ть;
2. (внушить симпатию) покори́ть
пакары́ць II (што) сов. снять кору́ (с чего), очи́стить от коры́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
прыгавары́ць сов.
1. (вынести приговор) приговори́ть;
п. да зняво́лення — приговори́ть к заключе́нию;
2. прост. реши́ть;
~ры́лі жані́ць цябе́ — реши́ли жени́ть тебя́;
3. (внушить любовь к себе) приворожи́ть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
привяза́ть сов.
1. прывяза́ць, мног. папрывя́зваць;
2. стр., архит. прывяза́ць;
3. перен. (расположить, склонить к себе) схілі́ць; (вызвать, внушить чувство привязанности) вы́клікаць прыхі́льнасць (сімпа́тыю, лю́басць, любо́ў, замілава́нне, адда́насць); (привлечь) прыва́біць;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
вы́зваць сов.
1. вы́звать;
в. у суд — вы́звать в суд;
в. ву́чня да до́шкі — вы́звать ученика́ к доске́;
2. (на соревнование и т.п.) вы́звать;
в. з ха́ты — вы́звать из до́ма;
3. вы́манить, вы́звать;
в. курэ́й з кура́тніка — вы́манить кур из куря́тника;
4. (способствовать появлению чего-л.) вы́звать, возбуди́ть; внуши́ть; (положить начало — ещё) породи́ть, зароди́ть, зарони́ть; посели́ть; (что-л. нежелательное — ещё) навле́чь;
в. ірво́ту — вы́звать рво́ту;
в. агі́ду — вы́звать (возбуди́ть, внуши́ть) отвраще́ние;
в. смех — вы́звать смех;
в. апеты́т — вы́звать (возбуди́ть) аппети́т;
в. варо́жасць памі́ж сябра́мі — вы́звать (породи́ть, посели́ть) вражду́ ме́жду друзья́ми;
в. сумне́нне — вы́звать (породи́ть, зароди́ть, зарони́ть) сомне́ние;
в. у кім-не́будзь расчарава́нне — вы́звать в ко́м-л. разочарова́ние;
в. падазрэ́нне — вы́звать (возбуди́ть, внуши́ть, породи́ть, зароди́ть, зарони́ть, навле́чь) подозре́ние;
5. причини́ть; вы́звать;
гэ́та не ~вала ця́жкасцей — это не вы́звало (не причини́ло) затрудне́ний
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)