brat
м.
1. брат;
brat rodzony — родны брат;
brat stryjeczny (cioteczny) — стрыечны брат;
2. брат; манах;
bracie! — браток!; браточку!;
być z kim za pan brat — быць з кім за панібрата;
brat łata — таварыскі; прыязны; душа-чалавек
Польска-беларускі слоўнік (Я. Волкава, В. Авілава, 2004, правапіс да 2008 г.)
далёкі
1. (находящийся на большом расстоянии; имеющий большое протяжение ) далёкий, да́ льний; отдалённый;
2. (о родстве ) да́ льний;
д. свая́ к — да́ льний ро́ дственник;
3. (ад каго, чаго) перен. (имеющий мало общего с кем; чем-л. ) далёкий, чу́ ждый (кому, чему );
д. ад наву́ кі чалаве́ к — далёкий от нау́ ки челове́ к;
4. в др. знач. далёкий; отдалённый;
~кія часы́ — далёкие (отдалённые) времена́ ;
~кае падабе́ нства — отдалённое схо́ дство
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
апусці́ цца сов.
1. в разн. знач. опусти́ ться;
што́ ра ~ці́ лася — што́ ра опусти́ лась;
на зямлю́ ~ці́ лася це́ мра — на зе́ млю опусти́ лась тьма;
гэ́ ты чалаве́ к зусі́ м ~ці́ ўся — перен. э́ тот челове́ к совсе́ м опусти́ лся;
2. (поместиться в жидкость и т.п. ) погрузи́ ться;
а. ў ваду́ — погрузи́ ться в во́ ду;
◊ а. ў нірва́ ну — погрузи́ ться в нирва́ ну;
ру́ кі ~ці́ ліся — ру́ ки опусти́ лись;
а. на дно — опусти́ ться на дно
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
напро́ ці
1. предлог с род. (в пространственном знач. ) напро́ тив, про́ тив;
2. предлог с род. (во временном знач. ) переводится описательными конструкциями: ісці́ н. но́ чы идти́ на́ ночь гля́ дя;
ён стаі́ ць н. ве́ ку — у него́ вся жизнь впереди́ ;
3. нареч. напро́ тив;
н. сядзе́ ў малады́ чалаве́ к — напро́ тив сиде́ л молодо́ й челове́ к;
4. нареч. напереко́ р, напро́ тив;
сказа́ ць н. — сказа́ ть напереко́ р (напро́ тив)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
магу́ тны
1. в разн. знач. мо́ щный; (имеющий большую мощность — ещё ) си́ льный;
м. рухаві́ к — мо́ щный (си́ льный) дви́ гатель;
~ная абараня́ льная пазі́ цыя — мо́ щная (си́ льная) оборони́ тельная пози́ ция;
2. (очень значительный по своему воздействию, силе ) могу́ щественный;
м. ла́ гер дэмакра́ тыі — могу́ щественный ла́ герь демокра́ тии;
м. сро́ дак — могу́ щественное сре́ дство;
3. (обладающий большой силой ) могу́ чий, си́ льный; богаты́ рский;
магу́ тнага скла́ ду чалаве́ к — богаты́ рского телосложе́ ния челове́ к;
○ ~ная ку́ чка — могу́ чая ку́ чка
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
звыча́ йны
1. обы́ чный; обыкнове́ нный; обы́ денный; (посредственный — ещё ) зауря́ дный;
прыйсці́ ране́ й ~нага — прийти́ ра́ ньше обы́ чного;
~ная з’я́ ва — обы́ чное (обы́ денное) явле́ ние;
гэ́ та быў з. чалаве́ к — э́ то был обыкнове́ нный (зауря́ дный) челове́ к;
2. привы́ чный, при́ нятый;
з. спо́ саб жыцця́ — привы́ чный (при́ нятый) спо́ соб жи́ зни;
3. грам. положи́ тельный;
~ная ступе́ нь параўна́ ння — положи́ тельная сте́ пень сравне́ ния;
4. мат. (о дроби ) просто́ й;
◊ гэ́ та спра́ ва ~ная — это де́ ло обы́ чное
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
со́ нны
1. в разн. знач. со́ нный; (о погружённом в сон — ещё ) спя́ щий;
с. чалаве́ к — со́ нный (спя́ щий) челове́ к;
~ныя дрэ́ вы — со́ нные (спя́ щие) дере́ вья;
~ныя во́ чы — со́ нные глаза́ ;
с. настро́ й — со́ нное настрое́ ние;
~ныя ка́ плі — со́ нные ка́ пли;
2. в знач. сущ. спя́ щий;
○ ~ная артэ́ рыя — анат. со́ нная арте́ рия;
~ная хваро́ ба — мед. со́ нная боле́ знь;
◊ як ~ная му́ ха — как со́ нная му́ ха;
~нае ца́ рства — со́ нное ца́ рство
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
small
[smɔl]
adj.
1) малы́ , мале́ нькі; невялі́ кі, невялі́ чкі
a small house — малы́ дамо́ к
2) дро́ бны, нязна́ чны
small matters — дро́ бныяя спра́ вы
a small farmer — дро́ бны земляро́ б (земляўла́ сьнік)
3) нягу́ чны
a small voice — слабы́ , нягу́ чны (го́ лас)
4) нікчэ́ мны, дро́ бны
a man with a small nature — чалаве́ к дро́ бнае, нікчэ́ мнае нату́ ры
•
- feel small
Ангельска-беларускі слоўнік (В. Пашкевіч, 2006, класічны правапіс)
fox
[fɑ:ks]
1.
n.
1) ліс -а m. , ліса́ , лісі́ ца, лі́ ска f.
young fox — лісянё, лісяня́ n. , pl. лісяня́ ты
2) лісі́ нае фу́ тра
3) хі́ тры чалаве́ к
2.
v.t. informal
абхітры́ ць, ашука́ ць
3.
v.i.
1) хітры́ ць
2) кі́ снуць (пра пі́ ва)
3) выцьвіта́ ць, пакрыва́ цца бу́ рымі пля́ мамі (пра папе́ ру)
4) палява́ ць на лі́ саў
Ангельска-беларускі слоўнік (В. Пашкевіч, 2006, класічны правапіс)
Аскра́ к ’чалавек , у якога заўсёды беспарадак пад носам’ (Янк. Мат. ). Укр. оскря́ к , віскряк , візгряк ’сапля, сапляк’. У сучаснай мове разумеецца як утварэнне з суфіксам ‑ак , які ўтварае назвы асоб. Тады зыходным трэба лічыць возкрі ’соплі’ (Бяльк. ). Гл. возгры , якое мае шмат паралеляў у славянскіх мовах; не выключана, што скрак — каранёвы элемент: *(s)kręk ’студзяністая субстанцыя, напр. жабурынне’. Супрун, Бел.-укр. ізал. , 71–73; Вярэніч, Бел.-укр. ізал. 10–11; Шцех, Scando-Slavica, 11, 251–254; іншую літаратуру гл. да артыкула возеры .
Этымалагічны слоўнік беларускай мовы (1978-2017)