налага́ть несов., в разн. знач. наклада́ць, накла́дваць;
налага́ть наказа́ние наклада́ць (накла́дваць) ка́ру (пакара́нне);
налага́ть взыска́ние наклада́ць (накла́дваць) спагна́нне;
налага́ть обя́занность наклада́ць (накла́дваць) абавя́зак; (обязывать) абавя́зваць;
налага́ть запреще́ние наклада́ць (накла́дваць) забаро́ну, забараня́ць;
налага́ть штраф (на кого) наклада́ць (накла́дваць) штраф (на каго), штрафава́ць;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)
зна́мя ср., в разн. знач. сцяг, род. сця́га м.;
◊
высоко́ держа́ть зна́мя чьё (чего) высо́ка трыма́ць сцяг чый (чаго́);
под зна́менем (чего) пад сця́гам (чаго);
встать (стать) под зна́мя (под знамёна) (кого, чего) стаць пад сцяг (пад сцягі́) (каго, чаго).
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)
сва́ливать несов., в разн. знач. зва́льваць; (дерево — ещё) спуска́ць; (в одно место, с повозки и т. п. — ещё) зваро́чваць; (вину на кого-л. — ещё) зваро́чваць; см. свали́ть 1;
◊
сва́ливать с больно́й головы́ на здоро́вую зва́льваць з хво́рай галавы́ на здаро́вую.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)
вы́лупіць I сов., разг. вы́драть, вы́рвать;
в. ліст з кні́гі — вы́рвать лист из кни́ги
вы́лупіць II сов., прост. вы́лупить, вы́пучить, вы́пялить, вы́таращить, вы́катить (глаза);
◊ в. во́чы — вы́таращить глаза́, уста́виться
вы́лупіць III сов., разг. (побить кого-л.) отколоти́ть, отлупи́ть, вы́драть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)
вы́круціцца сов.
1. вы́крутиться; (о винтах — ещё) вы́винтиться;
2. (о белье) вы́жаться, отжа́ться;
3. вы́сверлиться;
4. разг. вы́вихнуться, подверну́ться, подвороти́ться;
5. (освободиться от кого-, чего-л.) вы́скользнуть;
6. перен. вы́крутиться, вы́вернуться, отверте́ться, вы́путаться, уверну́ться, увильну́ть;
◊ лёгка вы́круціцца — дёшево отде́латься
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)
ба́лаваць несов.
1. балова́ть, избало́вывать;
б. гасці́нцамі — балова́ть пода́рками;
2. (што) прост. игра́ть (с чем, чем);
~ваў нож і абрэ́заў па́лец — игра́л (с) ножо́м и поре́зал па́лец;
3. (каго) балова́ть (кого); потво́рствовать (кому);
ма́ці яго́ ба́луе — мать ему́ потво́рствует
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)
паадбіва́цца сов.
1. (о многом — отломиться) отби́ться;
2. (о многих — защититься от нападения) отби́ться; (избавиться — ещё) отде́латься;
3. (о многих — отстать) отби́ться;
4. (о многих — перестать делать что-л.) отби́ться;
5. (о многом — остаться после кого-, чего-л.) отпеча́таться
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)
пераскака́ць сов.
1. в разн. знач. перескака́ть;
п. каго́-не́будзь на кані́ — перескака́ть кого́-л. на ло́шади;
жа́ба ~ка́ла з аднаго́ ме́сца на друго́е — лягу́шка перескака́ла с одного́ ме́ста на друго́е;
2. перепляса́ть;
яна́ ўсіх ~ска́ча — она́ всех перепля́шет
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (актуальны правапіс)
Facit experientia cautos
Вопыт робіць [людзей] асцярожнымі.
Опыт делает [людей] осторожными.
бел. Хто апарыўся малаком, той і на халодную ваду дуе. Апарыўшыся на гарачым, то і на халоднае дзьмухаеш. Цыган апарыўся на капусце ў гаршку, то й на агародзе дзьмухаў. Напужаная варона і вераб’я баіцца. Бітаму сабаку кія не паказвай. Ратаваны з вады конь і лужы баіцца. Настрашыў мех, дык і торба страшна.
рус. Обжёгшись на молоке, дуют на воду/будешь дуть на воду. Пуганый зверь далеко бежит. Кого медведь драл, тот и пня боится. Пуганая ворона и куста боится. Битому псу лишь плеть покажи.
фр. Le chat échaudé’ craint l’eau froide (Ошпаренная кошка опасается/боится холодной воды).
англ. Once bitten, twice shy (Однажды укушенный дважды застенчив). The scalded dog fears cold water (Ошпаренная собака боится холодной воды).
нем. Gebrühte Katze scheut auch kaltes Wasser (Ошпаренная кошка боится и холодной воды).
Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)
Cave amicum credas, nisi quem probaveris
Не лічы кагосьці сябрам, пакуль яго не выпрабаваў.
Не считай кого-либо другом, пока его не испытал.
бел. Хто ў бядзе і ў вялікім няшчасці не быў, той і праўдзівых прыяцеляў не знае. Шукай сабе сябра ў бядзе. Не той друг, што мёдам мажа, а той, які ў вочы праўду скажа.
рус. Человек не орех: сразу не раскусишь. Друг не испытанный, что орех не расколотый. Без беды друга не узнаешь. Чтобы узнать человека, надо с ним пуд соли съесть. Не изведан ‒ друг, изведан ‒ два. Не узнавай друга в три дня, узнавай в три года.
фр. C’est dans le besoin qu’on reconnaît ses véritables amis (Истинные друзья узнаются в беде).
англ. A friend in deed is a friend indeed (Друг в беде ‒ истинный друг).
нем. Den Freund erkennt man in der Not (Друга узнают в беде).
Шасцімоўны слоўнік прыказак, прымавак і крылатых слоў (1993, правапіс да 2008 г.)