дабра́ць сов.

1. в разн. знач. добра́ть;

д. не́калькі чалаве́к да по́ўнага шта́ту — добра́ть не́сколько челове́к до по́лного шта́та;

д. матэ́рыі на пла́цце — добра́ть мате́рии на пла́тье;

д. а́ркуш — полигр. добра́ть лист;

2. (што да чаго) подобра́ть (что по чему; что к чему);

д. што-не́будзь да гу́сту — подобра́ть что́-л. по вку́су;

д. крэ́сла да гарніту́ра — подобра́ть стул к гарниту́ру;

◊ ла́ду не д. — то́лку не доби́ться;

ро́зуму не д. — ума́ не приложи́ть

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

oddać

зак.

1. аддаць;

oddać dług — аддаць доўг;

oddać życie za kogo/co аддаць жыццё за каго/што;

oddać honory вайск. аддаць чэсць (пашану);

oddać każdemu według uczynków — аддаць кожнаму па заслугах; аддаць належнае;

oddać do terminu — аддаць вучыцца [да майстра];

2. перан. перадаць;

3. фізіял.. званітаваць, вырваць;

4. фізіял.

oddać stolec — мець стул;

oddać rękę — выйсці замуж за каго;

oddać ducha — аддаць Богу душу; памерці;

trzeba oddać sprawiedliwość — трэба аддаць належнае;

oddać komu przysługę — зрабіць каму паслугу

Польска-беларускі слоўнік (Я. Волкава, В. Авілава, 2004, правапіс да 2008 г.)