натира́ние

1. націра́нне, -ння ср.;

2. начышча́нне, -ння ср., нашаро́ўванне, -ння ср., наглянцо́ўванне, -ння ср.;

3. націра́нне, -ння ср., наму́льванне, -ння ср.;

4. націра́нне, -ння ср.; надзіра́нне, -ння ср.; см. натира́ть;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

наганя́ць I несов.

1. нагоня́ть, догоня́ть, настига́ть;

2. (упущенное) нагоня́ть, навёрстывать;

3. (сосредоточивать в одном месте) нагоня́ть;

4. (производить перегонкой) нагоня́ть;

5. перен. (цену) нагоня́ть, набива́ть;

6. перен. (вызывать какое-л. чувство, состояние) нагоня́ть, наводи́ть;

н. нуду́ — нагоня́ть (наводи́ть) тоску́;

7. (гвоздей и т.п.) набива́ть, накола́чивать;

8. (надевать, ударяя) нагоня́ть, наса́живать;

9. (мозоль) натира́ть;

1-9 см. нагна́ць

наганя́ць II сов. (вдоволь погонять) нагоня́ть

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

набива́ть несов.

1. (наполнять) напіха́ць, напі́хваць; (чемодан, склад и т. п.) напако́ўваць, набіва́ць; напіра́ць;

набива́ть чу́чело напіха́ць (набіва́ць) чу́чала;

набива́ть тру́бку напіха́ць (набіва́ць) лю́льку;

набива́ть папиро́сы напіха́ць папяро́сы;

набива́ть карма́н напако́ўваць (напіха́ць, напіра́ць) кішэ́нь;

2. (убивать в каком-л. количестве) набіва́ць; (стреляя) настрэ́льваць; (птицы, скота) нараза́ць; (свиней) нако́лваць;

3. (вколачивать, прикреплять) набіва́ць;

набива́ть гвозде́й в сте́ну набіва́ць цвіко́ў у сцяну́;

набива́ть о́бручи набіва́ць абручы́;

4. (причинять повреждение) набіва́ць; (натирать) наму́льваць;

5. (отпечатывать узор на ткани) набіва́ць;

◊

набива́ть це́ну набіва́ць (наганя́ць) цану́; см. наби́ть;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)