напха́ць сов.
1. напиха́ть, наби́ть; (заполнить внутренность чего-н. — ещё) начини́ть;
н. сянні́к сало́май — наби́ть (напиха́ть) матра́ц соло́мой;
н. кілба́сы — начини́ть колба́сы;
2. (засовывая, наполнить чем-л.) насова́ть;
н. цуке́рак у кішэ́ні — насова́ть конфе́т в карма́ны
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
вы́полнить сов.
1. (исполнить) вы́канаць; здзе́йсніць; (сделать — ещё) зрабі́ць;
вы́полнить свой долг вы́канаць свой абавя́зак;
вы́полнить рабо́ту вы́канаць (зрабі́ць) рабо́ту;
2. спец. (наполнить) напо́ўніць;
вы́полнить песко́м вы́боины на доро́ге напо́ўніць пяско́м выбо́іны (калдо́біны) на даро́зе;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
разду́ть сов.
1. (разжечь) разадзьму́ць, мног. параздзіма́ць; (ртом) раздзьму́хаць, мног. параздзьму́хаць;
2. (наполнить воздухом) разадзьму́ць, надзьму́ць;
3. (об опухоли) безл. напу́хнуць, разне́сці; (о животе) успу́шыць;
щёку разду́ло шчака́ напу́хла, шчаку́ разне́сла;
живо́т разду́ло жыво́т успу́шыла;
4. перен. (преувеличить) разг. разду́ць; см. раздува́ть 1—4;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
ахапі́ць сов.
1. обхвати́ть, охвати́ть;
а. рука́мі ствол дрэ́ва — обхвати́ть рука́ми ствол де́рева;
2. перен. охвати́ть; (о пламени и т.п. — ещё) обнять, объять; (взглядом — ещё) оки́нуть;
по́лымя ~пі́ла дом — пла́мя охвати́ло (о́бняло) дом;
а. по́глядам мясцо́васць — охвати́ть (оки́нуть) взгля́дом ме́стность;
3. перен. (понять) охвати́ть, пости́чь, объя́ть;
а. ро́зумам — охвати́ть (пости́чь, объя́ть) умо́м;
4. перен. (наполнить целиком) охвати́ть, овладе́ть, объя́ть;
страх ~пі́ў мяне́ — страх охвати́л меня́ (овладе́л мно́ю);
5. (включить в круг действия, влияния) охвати́ть;
а. шыро́кія слаі́ насе́льніцтва — охвати́ть широ́кие слои́ населе́ния;
6. (зайти с фланга) охвати́ть;
а. пра́вы фланг праці́ўніка — охвати́ть пра́вый фланг проти́вника
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
наби́ть сов.
1. (наполнить матрац и т. п.) напха́ць, напхну́ць, мног. панапіха́ць; (чемодан, склад и т. п.) напакава́ць; набі́ць, мног. панабіва́ць; напе́рці, мног. панапіра́ць;
2. (настрелять, зарезать в большом количестве) набі́ць, мног. панабіва́ць, настраля́ць; (скота, птицы) нарэ́заць, мног. панараза́ць; (свиней) накало́ць, мног. панако́лваць;
3. (вколотить, прикрепить) набі́ць, мног. панабіва́ць;
4. (причинить повреждение) набі́ць, мног. панабіва́ць; (натереть) наму́ляць, мног. панаму́льваць;
наби́ть ши́шку на лбу набі́ць гуз на лбе;
наби́ть хо́лку наму́ляць ка́рак;
5. текст. набі́ць;
◊
наби́ть ру́ку набі́ць руку́, налаўчы́цца, налажы́цца, напрактыкава́цца;
наби́ть карма́н напакава́ць (напха́ць, напе́рці) кішэ́нь; см. набива́ть;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
разысці́ся сов., в разн. знач. разойти́сь; (в разных направлениях — ещё) разбрести́сь; (об опухоли — ещё) рассоса́ться; (развеяться, исчезнуть — ещё) рассе́яться; (наполнить собой, своим запахом — ещё) распространи́ться;
каро́вы разышлі́ся па по́лі — коро́вы разошли́сь (разбрели́сь) по по́лю;
маршчы́ны на лбе разышлі́ся — морщи́ны на лбу разошли́сь;
гро́шы разышлі́ся — де́ньги разошли́сь;
пухлі́на разышла́ся — о́пухоль разошла́сь (рассоса́лась);
р. з жо́нкай — разойти́сь с жено́й;
р. ў по́глядах — разойти́сь во взгля́дах;
масні́чыны разышлі́ся — полови́цы разошли́сь;
дождж разышо́ўся — дождь разошёлся;
так разышо́ўся, што і суня́ць не́льга — так разошёлся, что и уня́ть нельзя́;
тума́н разышо́ўся — тума́н рассе́ялся;
◊ р. на ўсе за́стаўкі — разойти́сь вовсю́;
даро́гі разышлі́ся — пути́ (доро́ги) разошли́сь
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)