прапе́рці
1.
2.
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
прапе́рці
1.
2.
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
стол (
◊ за кру́глым стало́м — за кру́глым столо́м;
накры́ць с. — накры́ть (на) стол;
пад с. пяшко́м хадзі́ць — под стол
пасадзі́ свінню́ за с. — яна́ і но́гі на с. —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
чым союз
1. (в начале придаточного предложения с инф.) чем; вме́сто того́ что́бы;
2. (со сравнит. ст. и при союзе тым
3. (после сравнит. ст.) чем; не́жели;
◊ перш (ране́й) чым — пре́жде чем; пре́жде не́жели
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
шаг
1. (движение ногой при ходьбе) крок,
сде́лать шаг вперёд ступі́ць (зрабі́ць) крок напе́рад;
кру́пные, ме́лкие шаги́ буйны́я, дро́бныя кро́кі;
во́льный шаг во́льны крок;
разме́ренные (ме́рные) шаги́ ме́рныя кро́кі;
отме́рить шага́ми адме́раць кро́камі;
2. (движение
заме́длить, уско́рить шаг прыці́шыць, паско́рыць крок (хаду́);
ско́рым (бы́стрым) ша́гом шпа́ркім кро́кам (шпа́ркай хадо́й);
ти́хим ша́гом ці́хім кро́кам (ці́хай хадо́й, ступо́й);
3.
ло́жный шаг няпра́вільны крок;
предприня́ть шаги́ зрабі́ць за́хады;
4.
◊
в двух шага́х крок ступі́ць; каля́ бо́ка;
на ка́ждом шагу́ што ні крок.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
або́
1. союз
2. союз
3. союз
4. союз
5.
◊ або́ — або́ — и́ли — и́ли
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
пройти́
по́езд прошёл по мосту́ цягні́к прайшо́ў па мо́сце;
пройти́ вперёд прайсці́ напе́рад;
пройти́
прошёл слух о его́ прие́зде прайшла́ чу́тка пра яго́ прые́зд;
у́тром прошёл дождь зра́нку прайшо́ў до́ждж;
заговори́вшись, пройти́ поворо́т доро́ги загавары́ўшыся, прайсці́ паваро́т даро́гі;
прошёл це́лый час прайшла́ цэ́лая гадзі́на;
гвоздь прошёл наскво́зь цвік прайшо́ў (прале́з) наскро́зь;
по а́лгебре мы прошли́ бино́м Нью́тона па а́лгебры мы прайшлі́ біно́м Нью́тана;
пройти́ цензу́ру прайсці́ цэнзу́ру;
прое́кт успе́шно прошёл все инста́нции прае́кт паспяхо́ва прайшо́ў усе́ інста́нцыі;
пройти́ по ко́нкурсу прайсці́ па ко́нкурсе;
пройти́ вое́нную слу́жбу прайсці́ вайско́вую слу́жбу;
боле́знь прошла́ хваро́ба прайшла́;
боль прошла́ боль прайшо́ў (сціх);
прошёл ещё оди́н день прайшо́ў (міну́ў, праміну́ў) яшчэ́ адзі́н дзень;
◊
пройти́ ого́нь и во́ду (и ме́дные тру́бы) прайсці́ аго́нь і ваду́ (і ме́дныя тру́бы); пабы́ць на кані́ і пад канём; быць на во́зе і пад во́зам;
пройти́ молча́нием прамаўча́ць;
пройти́ в жизнь прайсці́ ў жыццё;
пройти́ ми́мо прайсці́;
э́то да́ром не пройдёт гэ́та так (дарэ́мна) не про́йдзе;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
прайсці́
◊ гэ́та так (дарма́, дарэ́мна) не про́йдзе — э́то так (да́ром) не пройдёт;
п. мі́ма — пройти́ ми́мо;
п. аго́нь, ваду́ і ме́дныя тру́бы — пройти́ ого́нь, во́ду и ме́дные тру́бы;
ні прае́хаць ні п. — ни прое́хать ни пройти́;
п. праз ру́кі — (каго, чые) пройти́ че́рез ру́ки (кого, чьи);
маро́з па ску́ры (па спі́не) прайшо́ў — моро́з по ко́же (по спине́) прошёл;
гэ́ты ну́мар не про́йдзе — э́тот но́мер не пройдёт;
няпра́ўдай (-аю) свет про́йдзеш, ды (але́) наза́д не ве́рнешся —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
хадзі́ць
1.
2. ходи́ть, дви́гаться;
3. пасти́сь;
◊ хо́дзяць чу́ткі — хо́дят слу́хи;
язы́к гла́дка хо́дзіць — язы́к хорошо́ подве́шен (приве́шен);
х. фе́ртам — ходи́ть фе́ртом;
х. як цень — (за кім) ходи́ть как тень (за кем);
х. хо́дырам — ходи́ть ходуно́м;
х. на галаве́ — ходи́ть на голове́;
х. го́галем — ходи́ть го́голем;
х. ко́зырам — ходи́ть ко́зырем;
х. па стру́нцы — ходи́ть по стру́нке;
х. у агло́блях — ходи́ть в корню́ (кореннико́м);
пад стол пяшко́м х. — под стол
далёка х. не трэ́ба — далеко́ ходи́ть не ну́жно;
х. як пад зямлёй — ходи́ть как под землёй;
х. на па́льчыках — ходи́ть на цы́почках;
х. на часа́х (на пары́) — быть на сно́сях;
па рука́х х. — по рука́м ходи́ть;
х. у запрэ́жцы — ходи́ть в упря́жке;
х. па зямлі́ — ходи́ть по земле́;
х. у пазы́чкі — одолжа́ться;
у зо́лаце х. — в зо́лоте ходи́ть;
х. з то́рбай — ходи́ть по́ миру;
хадзі́ць на за́дніх ла́пках — ходи́ть на за́дних ла́пках;
х. па ні́тачцы — ходи́ть по ни́точке;
галава́ хо́дзіць (ідзе́) кру́гам — голова́ хо́дит (идёт) кру́гом;
ваўко́ў бая́цца — у лес не х. —
хо́дзіць ці́ха, а ду́мае лі́ха —
хто по́зна хо́дзіць, той сам сабе́ шко́дзіць —
хадзі́ў бы ў зло́це, каб не дзі́рка ў ро́це —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
ісці́
1.
2. (проходить) идти́, протека́ть;
3. (приближаться к какому-л. моменту) идти́, клони́ться;
◊ і. ўгару́ — идти́ в го́ру;
і. на кары́сць — идти́ впрок (на по́льзу);
і. ўразрэ́з — идти́ вразре́з;
не ідзе́ ў галаву́ — не идёт на ум;
і. по́ўным хо́дам — идти́ по́лным хо́дом;
і. на папра́ўку — идти́ на попра́вку;
і. на лад — идти́ на лад;
і. як па ма́сле — идти́ как по ма́слу;
і. ў ход — идти́ в ход;
і. руко́ю — идти́ успе́шно (благоприя́тно);
і. ў закла́д — би́ться об закла́д; держа́ть пари́;
і. пад суд — идти́ под суд;
і. (нага́) у нагу́ — (з кім, чым) идти́ (нога́) в но́гу (с кем, чем);
і. на дно — идти́ на дно;
не і. дале́й — (каго, чаго) не идти́ да́льше (кого, чего);
і. пад вяне́ц — идти́ под вене́ц;
маро́з па ску́ры (па спі́не) ідзе́ — моро́з по ко́же (по спине́) подира́ет;
і. на свой хлеб — начина́ть жить свои́м трудо́м;
дале́й і. не́куды — да́льше е́хать (идти́) не́куда;
з то́рбай і. — идти́ по́ миру;
і. на павадку́ — (у каго) идти́ на поводу́ (у кого);
і. су́праць цячэ́ння — идти́ про́тив тече́ния;
галава́ ідзе́ кру́гам — голова́ идёт кру́гом;
і. прамо́й даро́гай — идти́ прямо́й доро́гой;
і. сваёй даро́гай — идти́ свое́й доро́гой;
і. ў про́чкі — а) уходи́ть из семьи́; б) оставля́ть му́жа (жену́);
і. насу́страч — (каму, чаму) идти́ навстре́чу (кому, чему);
ні ў яко́е параўна́нне не ідзе́ — (з кім, чым) ни в како́е сравне́ние не идёт (с кем, чем);
і. па лі́ніі найме́ншага супраціўле́ння — идти́ по ли́нии наиме́ньшего сопротивле́ния;
і. ў адкры́тую — идти́ в откры́тую;
бяда́ па бядзе́ як па ні́тачцы ідзе́ —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)