вы́бить сов.
1. в разн. знач. вы́біць, мног. павыбіва́ць;
вы́бить стёкла павыбіва́ць шы́бы;
вы́бить проти́вника из дере́вни вы́біць праці́ўніка з вёскі;
вы́бить пыль из ковра́ вы́біць пыл з дывана́;
град вы́бил посе́вы град вы́біў пасе́вы;
вы́бить меда́ль вы́біць меда́ль;
вы́бить не́сколько очко́в спорт. вы́біць не́калькі ачко́ў;
вы́бить чек разг. вы́біць чэк;
2. (косу) накляпа́ць;
◊
вы́бить из колеи́ вы́біць з каляі́ны;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
вы́колотить сов.
1. вы́біць, мног. павыбіва́ць; (снопы — обычно) абабі́ць, вы́калаціць;
2. перен. (получить путём принуждения) разг. вы́цягнуць, мног. павыця́гваць;
3. перен. (заработать) прост. вы́гнаць, вы́біць;
◊
вы́колотить дурь из головы́ вы́біць дур з галавы́.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)