сустрэ́цца
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
сустрэ́цца
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
паспе́ць I
1. созре́ть, поспе́ть;
2.
паспе́ць II
1. успе́ть, поспе́ть;
2. (не отстать) успе́ть, поспе́ть, угна́ться;
◊ ~пе́еш з ко́замі на торг — не торопи́сь, успе́ешь
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
ду́мка
1.
2.
○ грама́дская д. — обще́ственное мне́ние;
◊ трыма́цца ~кі — приде́рживаться мне́ния (взгля́да);
наво́дзіць на ~ку — наводи́ть на мысль;
прыйсці́ да ~кі — прийти́ к мы́сли;
у ~ках не было́ — в мы́слях не́ было;
асве́чаная д. — просвещённое мне́ние;
з ду́мак не выхо́дзіць — из мы́слей (головы́) не выхо́дит;
без за́дняй ~кі — без за́дней мы́сли;
не дапуска́ць ~кі — не допуска́ть мы́сли;
прыйсці́ на ~ку — прийти́ в го́лову; взбрести́ на ум;
на маю́ ~ку — на мой взгляд; по моему́ мне́нию;
збіра́цца з ~камі — собира́ться с мы́слями;
быць высо́кай ~кі — (аб кім, чым) быть высо́кого мне́ния (о ком, чём);
падхапі́ць ~ку — подхвати́ть мысль;
ухапі́цца за ~ку — ухвати́ться за мысль;
лаві́ць сябе́ на ду́мцы — лови́ть себя́ на мы́сли;
паглы́біцца ў ду́мкі — погрузи́ться в мы́сли;
сабра́цца з ~камі — собра́ться с мы́слями;
прыміры́цца з ~кай — примири́ться с мы́слью
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
бог
1. (Бог)
2.
◊ артыле́рыя — б. вайны́ — артилле́рия — бог войны́;
бо́гам прашу́ — ра́ди бо́га;
б. дасць — бог даст;
дзя́куй бо́гу — сла́ва бо́гу;
напрамі́лы бог — христо́м бо́гом, ра́ди бо́га;
Б. Ба́цька — Б. Оте́ц; бо́жья во́ля;
браць на бо́га — брать на бо́га;
б. з ва́мі — бог с
б. ве́дае — бог зна́ет;
б. ве́дае, ці... — ма́ло наде́жды, что...; бог весть;
адда́ць бо́гу душу́ — отда́ть бо́гу ду́шу;
аднаму́ бо́гу вядо́ма — одному́ бо́гу изве́стно;
хвала́ бо́гу — сла́ва бо́гу;
як у бо́га за па́зухай (пляча́мі) — как у Христа́ за па́зухой;
дай бог но́гі — дай бог но́ги;
б. ро́зуму не даў — бог ума́ лиши́л;
памага́й б. — бог в по́мощь;
пабо́йся (пабо́йцеся) бо́га — побо́йся (побо́йтесь) бо́га;
не давядзі́ б. — не приведи́ госпо́дь;
забі́ мяне́ б. — убе́й меня́ бог;
аднаму́ бо́гу (ала́ху, чо́рту і пад.) вядо́ма — одному́ бо́гу (алла́ху, чёрту и т.п.) изве́стно;
няма́ чаго́ бо́гу грашы́ць — грех жа́ловаться;
як б. дасць — как бог даст;
узя́ць бо́га за бараду́ — взять (ухвати́ть) бо́га за бо́роду;
бо́гу душо́ю не вінава́т (ві́нен) — как пе́ред бо́гом чист;
не гняві́ бо́га — не гневи́ бо́га;
што бо́га гняві́ць; няма́ чаго́ бо́га гняві́ць — что бо́га гневи́ть; не́чего бо́га гневи́ть;
б. ты мой! — бог ты мой!;
пакры́ўджаны бо́гам — бо́гом оби́женный;
бог адвярну́ўся — (ад каго)
на бо́га спадзява́йся, а сам не здава́йся —
як трыво́га, дык да бо́га —
заста́ў ду́рня бо́гу малі́цца, дык ён і лоб разаб’е́ —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
за предлог
1. с
взять за́ руку узя́ць за руку́;
движе́ние за мир рух за мір;
вы́йти за дверь вы́йсці за дзве́ры;
ему́ за со́рок яму́ за со́рак, яму́ бо́льш за со́рак;
моро́з уже́ за два́дцать гра́дусов маро́з ужо́ за два́ццаць гра́дусаў;
за киломе́тр отсю́да за кіламе́тр адсю́ль;
за ме́сяц перед э́тим за ме́сяц перад гэ́тым;
взять за образе́ц узя́ць за ўзо́р;
сде́лать что за кого́-л. зрабі́ць што́ за каго́-не́будзь;
голосова́ть за предложе́ние галасава́ць за прапано́ву;
приня́ть кого́ за своего́ знако́мого палічы́ць каго́ за свайго́ знаёмага;
купи́ть за рубль купі́ць за рубе́ль;
по рублю́ за килогра́мм па рублю́ за кілагра́м; б) (при обозначении предмета, возле которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (што), да (чаго);
сесть за роя́ль се́сці за рая́ль;
сесть за стол се́сці за стол;
стать за пульт стаць за пульт; в) (при указании на переход границы времени) за (каго, што);
за́ полночь за по́ўнач; г) (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за (што);
за два дня рабо́та бу́дет зако́нчена за два дні рабо́та бу́дзе зако́нчана;
за отчётный пери́од за справазда́чны перы́яд; д) (минуя кого-, что-л.) за (каго, што);
вы́йти за воро́та вы́йсці за варо́ты; е) (при обозначении расстояния посредством предметов — где) за, праз;
за три до́ма от угла́ за (праз) тры дамы́ ад ро́га; ж) (при обозначении объекта действия) за (што);
взя́ться за рабо́ту узя́цца за рабо́ту (пра́цу);
взя́ться за перо́ узя́цца за пяро́;
2. с
сиде́ть за столо́м сядзе́ць за стало́м;
за рабо́той за рабо́тай;
стоя́ть за станко́м стая́ць за станко́м;
сло́во за
следи́ть за поря́дком сачы́ць за пара́дкам;
бума́га за но́мером 225 папе́ра за ну́марам 225;
за по́дписью секретаря́ за по́дпісам сакратара́; б) (по ту сторону, позади кого-, чего-л.) за; (преимущественно с оттенком протяжённости, реже — ещё) за (кім, чым);
за горо́й за гаро́й; в) (при указании на последовательность, постепенность) за (кім, чым);
чита́ть кни́гу за кни́гой чыта́ць кні́гу за кні́гай;
год за го́дом го́д за го́дам; г) (при указании лица, предмета
идти́ за водо́й ісці́ па ваду́;
посла́ть за до́ктором пасла́ць па до́ктара;
зайди́те за мной зайдзі́це па мяне́; (в конструкциях со значением искать, собирать что-л.) у, ў, па, ва, ува (што);
идти́ за я́годами ісці́ ў я́гады;
пое́хать за дрова́ми пае́хаць у (па) дро́вы; д) (для обозначения лица или предмета, на которое направлено действие) за (кім, чым), да (каго, чаго); а также переводится конструкциями без предлогов;
следи́ть за чье́й-л. мы́слью сачы́ць за чыёй-не́будзь ду́мкай;
уха́живать за же́нщинами заляца́цца да жанчы́н;
уха́живать за больны́м дагляда́ць хво́рага;
смотре́ть за детьми́ глядзе́ць дзяце́й; е) (для обозначения лица, обладающего каким-л. свойством) за (кім), у, ў, ва, ува (каго);
за ним во́дятся грешки́ за ім во́дзяцца грашкі́;
за ним есть э́та привы́чка у яго́ ёсць гэ́та прывы́чка; ж) (для обозначения лица или предмета, от которых зависит наступление какого-л. действия, состояния) за (кім, чым), у, ў, ва, ува (кім, чым); а также переводится конструкциями без предлогов;
де́ло ста́ло за немно́гим спра́ва ста́ла за малы́м;
заде́ржка за де́ньгами затры́мка ў граша́х;
о́чередь за
за отсу́тствием све́дений з-за адсу́тнасці зве́стак;
за недоста́тком вре́мени з-за недахо́пу (праз недахо́п, з прычы́ны недахо́пу) ча́су;
за мо́лодостью лет па маладо́сці гадо́ў;
3.
выска́зывания за и про́тив выка́званні за і су́праць.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
даро́га
○ кана́тная д. — кана́тная доро́га;
◊ апо́шняя д. — после́дний путь;
ве́даць ~гу — знать доро́гу;
вы́весці на ~гу — вы́вести на доро́гу;
вы́йсці (вы́біцца) на ~гу — вы́йти (вы́биться) на доро́гу;
грудзьмі́ пралажы́ць (пракла́сці) сабе́ даро́гу — гру́дью проложи́ть себе́ доро́гу;
~гі разышлі́ся — пути́ разошли́сь;
даць ~гу — дать доро́гу;
забы́ць ~гу — забы́ть доро́гу;
гла́дкай ~гі — ска́тертью доро́га;
пераградзі́ць ~гу — прегради́ть путь;
заступі́ць ~гу — заступи́ть доро́гу;
збі́цца з (пра́вільнай) ~гі — сби́ться с (пра́вильного) пути́;
знайсці́ ~гу да (чыйго) сэ́рца — найти́ доро́гу к (чьему) се́рдцу;
ісці́ прамо́й ~гай — идти́ прямы́м путём;
ісці сваёй ~гай — идти́ свое́й доро́гой;
наве́сці на ~гу — наста́вить (навести́) на путь;
на даро́зе не валя́ецца — на доро́ге не валя́ется;
па даро́зе —:
а) по доро́ге, попу́тно;
па даро́зе зае́хаць у вёску — по доро́ге (попу́тно) зае́хать в дере́вню;
б) по доро́ге;
мне з ва́мі па даро́зе — мне с
в)
сумле́ннаму рабо́тніку з гультаём не па даро́зе — че́стному рабо́тнику с ло́дырем не по доро́ге;
пайсці́ па дрэ́ннай (няпра́вільнай) даро́зе — пойти́ по плохо́му (непра́вильному) пути́;
не па даро́зе — не по доро́ге (не по пути́);
паказа́ць ~гу — (каму) а) указа́ть путь (кому); б) показа́ть приме́р (кому);
перайсці́ (перабе́гчы) ~гу — (каму) перейти́ (перебежа́ть) доро́гу (кому);
прабі́ць сабе́ ~гу — проби́ть себе́ путь;
стая́ць на пра́вільнай даро́зе — стоя́ть на ве́рном пути́;
пралажы́ць (пракла́сці) ~гу — проложи́ть доро́гу;
не знайсці́ ~гі — не найти́ доро́ги (вы́хода);
станаві́цца (стаць) папяро́к ~гі — (каму) станови́ться (стать) поперёк пути́ (кому);
туды́ (яму́) і д. — туда́ (ему́) и доро́га;
стаць на даро́зе — (чыёй) стать на доро́ге (чьей);
у адну́ ~гу — (каму з кім) по пути́ (кому с кем);
шчаслі́вай ~гі! — счастли́вого пути́!;
як гаро́х пры даро́зе — как горо́х при доро́ге;
д. жыцця́ — жи́зненный путь, доро́га жи́зни;
чо́рная ко́шка перабе́гла ~гу — чёрная ко́шка перебежа́ла доро́гу;
каб свінні́ ро́гі, не сышла́ б з даро́гі —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
так
1.
2.
3.
4. частица (ничего особенного) так;
5. частица
6. частица
7. частица
8. частица ограничительная так; э́так;
◊ так сабе́ — так себе́;
няха́й так — пусть так;
так сказа́ць —
то́лькі так — то́лько так;
так зва́ны — так называ́емый;
так і так — так и так (мол);
(і) так і сяк — (и) так и сяк;
так і быць — так и быть;
так і ве́дай(це) — так и зна́й(те);
як жа так? — как же так?;
так і ёсць — так и есть;
вось дык так! — вот так так!;
так ці іна́чай — так или ина́че;
і так і гэ́так — и так и э́так;
няха́й бу́дзе так — так и быть, быть по сему́;
даўно́ б так — давно́ бы так;
так і чака́й — того́ и жди; того́ и смотри́;
так на так — так на так;
так яму́ (ёй, ім і г.д.) і трэ́ба — так ему́ (ей, им и т.д.) и на́до; и подело́м ему́ (ей, им и т.д.);
хоць бы і так — хоть бы и так
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
так
1.
писа́ть на́до так, а не и́на́че піса́ць трэ́ба так (гэ́так), а не іна́чай;
он всё так сде́лал ён усё так зрабі́ў;
он не так уж добр ён не такі́ ўжо до́бры; (до такой степени) так;
так (насто́лько) жи́зненно, так (насто́лько) вырази́тельно так жыццёва, так выра́зна; (без последствий, без особенной цели, без усилий) так;
оста́вить э́то де́ло так нельзя́ пакі́нуць гэ́ту спра́ву так не́льга;
я сказа́л э́то про́сто так я сказа́ў гэ́та про́ста так;
2. союз дык; (так что) так што; (поэтому) таму́; (итак) так;
рабо́ту сде́лал, так мо́жно отдыха́ть рабо́ту зрабі́ў, дык мо́жна адпачыва́ць;
рабо́тать, так рабо́тать працава́ць, дык працава́ць;
так ты мне не ве́ришь? дык ты мне не ве́рыш?;
так согла́сен? дык зго́дзен?;
не зна́ете, так и скажи́те не ве́даеце, дык так і скажы́це;
(в составе сложных подчинительных союзов) / так как таму́ што;
я спешу́, так как пора́ идти́ на рабо́ту я спяша́юся, таму́ што час (пара́) ісці́ на рабо́ту (пра́цу);
так что так што, такі́м чы́нам;
жгло со́лнце, так что вы́держать бы́ло невозмо́жно пякло́ со́нца, так што вы́трымаць было́ немагчы́ма;
так, что́бы… так, каб…;
на́до вы́йти пора́ньше, так, что́бы не опозда́ть на по́езд трэ́ба вы́йсці ране́й, так, каб не спазні́цца на цягні́к;
3.
что с
все в сбо́ре? — Так усе́ ў збо́ры? — Так (ага́); (усил.) так; дык (усил. при указании на противопоставление, возражение);
так, так, ну и дела́! так, так, ну і спра́вы!;
она́ так во́все не измени́лась яна́ дык зусі́м не змяні́лася;
ну так что же? ну дык што ж?;
там кли́мат о́чень суро́вый, так, моро́зы дохо́дят до сорока́ гра́дусов там клі́мат ве́льмі суро́вы, так, маразы́ дахо́дзяць да сарака́ гра́дусаў; (ограничительная) так, (этак) гэ́так;
лет, так (э́так) де́сять тому́ наза́д гадо́ў, так (гэ́так) дзе́сяць таму́;
◊
и так і так;
и так да́лее (сокращённо и т. д.) і гэ́так дале́й (сокращённо і г. д.);
когда́ (е́сли) так калі́ так;
не так ли? хі́ба (ці) не так?;
так вот дык вось;
я так и знал! я так і ве́даў!;
так и быть няха́й бу́дзе так, (ладно) до́бра;
так и есть так і ёсць;
так и зна́й(те) так і ве́дай(це);
так и́ли и́на́че так ці іна́чай (іна́кш);
(и) так и сяк (і) так і сяк;
та́к себе та́к сабе́;
так и так (мол) так і так;
пусть так няха́й так;
как же так? як жа так?;
вот так так! вось дык так!;
(и) так и э́так (і) так і гэ́так;
давно́ бы так даўно́ б так;
так то́чно
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
з (перед некоторыми сочетаниями согласных — са)
1. с
2. с
3. с
4. с
5. с
6. с
7. с
8. с
9. с
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)