вы́пруціць, ‑пручу, ‑пруціш, ‑пруціць; зак., што.
Разм. Выпраміць, напружыць. Страшэнная сударга выпруціла і рукі і ногі. Кулакоўскі.
•••
Ногі выпруціць — тое, што і ногі працягнуць (гл. працягнуць).
Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)