піто́мнік, ‑а, м.
Тое, што і гадавальнік. Васіль з Костусем на падводах недзе вёрст за сто з’ездзілі за шчэпамі ў пітомнік. Васілевіч.
Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)