пяву́н, певуна, м.
1. Разм. Той, хто любіць пець і многа спявае; пяюн.
2. Певень. Другі гурток другой жывёлы. Дзесятак кур, пявун вясёлы. Колас.
Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)