дзеяздо́льны, ‑ая, ‑ае.
1. Кніжн. Здольны дзейнічаць. Дзеяздольная арганізацыя.
2. Спец. Які мае дзеяздольнасць (у 2 знач.). Малалетнія не з’яўляюцца дзеяздольнымі.
Тлумачальны слоўнік беларускай мовы (1977-84, правапіс да 2008 г.)