rancour [ˈræŋkə] n. BrE, fml злосць; (патаемная) няна́вісць; по́мслівасць;

nurse rancour against/towards smb. зато́йваць злосць на каго́-н.;

without rancour незласлі́ва

Англійска-беларускі слоўнік (Т. Суша, 2013, актуальны правапіс)