сце́нка I ж., в разн. знач. сте́нка;
с. перагаро́дкі — сте́нка перегоро́дки;
с. тру́бкі — сте́нка тру́бки;
○ гімнасты́чная (шве́дская) с. — спорт. гимнасти́ческая (шве́дская) сте́нка;
◊ прыпе́рці да ~кі — припере́ть к сте́нке;
ста́віць да ~кі — ста́вить к сте́нке;
як у (аб) ~ку гаро́х — как в (об) сте́нку горо́х
сце́нка II ж., обл. широ́кая межа́ (между полями)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
праця́гваць несов.
1. (таща волоком) прота́скивать, провола́кивать;
2. протя́гивать, проводи́ть;
3. протя́гивать, простира́ть;
4. (проносить, продвигать между чем-л.) прота́скивать;
5. протя́гивать;
6. продлева́ть, продолжа́ть;
7. (удлинять) продолжа́ть, продлева́ть;
8. (сквозь узкое отверстие) продева́ть;
9. разг. (критиковать в печати) протя́гивать, продёргивать, прота́скивать;
10. разг. (заставлять принимать) прота́скивать;
1-10 см. працягну́ць 1-7, 9-11
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
установи́ться
1. (определиться, наступить) устанаві́цца; (стать устойчивым) усталява́цца; (наладиться) нала́дзіцца;
пого́да ещё не установи́лась надво́р’е яшчэ́ не ўсталява́лася (не нала́дзілася);
установи́лась связь ме́жду це́нтром и перифери́ей нала́дзілася су́вязь памі́ж цэ́нтрам і перыферы́яй;
2. (сложиться) скла́сціся; (сформироваться) сфармірава́цца; (выработаться) вы́працавацца;
хара́ктер не установи́лся хара́ктар не скла́ўся (не сфармірава́ўся);
по́черк у него́ ещё не установи́лся по́чырк у яго́ яшчэ́ не вы́працаваўся.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
прасу́нуць сов.
1. просу́нуть; (нитку — ещё) проде́ть, вдеть;
2. (двинуть между чем-л.) продви́нуть; протащи́ть;
3. (отодвигая в стороны, освободить пространство) раздви́нуть;
4. перен. (направить куда-л.) продви́нуть;
п. літарату́ру ў ма́сы — продви́нуть литерату́ру в ма́ссы;
5. перен., разг. протащи́ть; протолкну́ть;
ён усё ж ~нуў сваю́ кні́жку ў друк — он всё же протащи́л (протолкну́л) свою́ кни́гу в печа́ть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
вы́звать сов., в разн. знач. вы́клікаць, мног. павыкліка́ць, вы́зваць, мног. павызыва́ць;
вы́звать к нача́льнику вы́клікаць (вы́зваць) да нача́льніка;
вы́звать сомне́ние вы́клікаць сумне́нне;
вы́звать вражду́ ме́жду друзья́ми вы́клікаць варо́жасць памі́ж сябра́мі;
э́то не вы́звало затрудне́ний гэ́та не вы́клікала ця́жкасцей;
вы́звать на разгово́р вы́клікаць (вы́зваць) на размо́ву;
вы́звать на соревнова́ние вы́клікаць (вы́зваць) на спабо́рніцтва;
вы́звать ра́дость вы́клікаць ра́дасць;
◊
вы́звать к жи́зни вы́клікаць да жыцця́;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
у́лица ж.
1. (пространство между двумя рядами домов) ву́ліца, -цы ж.;
у́лица Мицке́вича ву́ліца Міцке́віча;
2. перен. (обывательская масса) ву́ліца, -цы ж.;
влия́ние у́лицы уплы́ў ву́ліцы;
3. (место вне жилых помещений) двор, род. двара́ м.;
на у́лице жара́ на дварэ́ гарачыня́;
◊
бу́дет и на на́шей у́лице пра́здник погов. пры́йдзе, та́та, і на́ша свя́та;
вы́бросить на у́лицу вы́кінуць на ву́ліцу;
зелёная у́лица зялёная ву́ліца.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
чыта́ць несов., в разн. знач. чита́ть;
уме́ць ч. — уме́ть чита́ть;
ч. усю́ ноч — чита́ть всю ночь;
ч. кні́гу — чита́ть кни́гу;
ч. чарцёж — чита́ть чертёж;
ч. сляды́ — охот. чита́ть следы́;
ч. чые́-не́будзь ду́мкі — чита́ть чьи́-л. мы́сли;
ч. ле́кцыі — чита́ть ле́кции;
ч. ве́ршы з эстра́ды — чита́ть стихи́ с эстра́ды;
◊ ч. у вача́х — по глаза́м ви́деть;
ч. памі́ж радко́ў — чита́ть ме́жду строк
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
го́рача нареч.
1. жа́рко, горячо́, зно́йно;
2. (о чувствах) горячо́, стра́стно, пла́менно, пы́лко, жа́рко;
3. безл., в знач. сказ. жа́рко, горячо́, зно́йно;
рука́м г. — рука́м горячо́;
у кватэ́ры было́ г. — в кварти́ре бы́ло жа́рко;
днём было́ г. — днём бы́ло жа́рко (зно́йно);
◊ не́бу г. бу́дзе — не́бу жа́рко бу́дет;
ні г. ні хо́ладна — ни жа́рко (ни тепло́) ни хо́лодно;
адсю́ль г., адту́ль бо́ляча — погов. ме́жду двух огне́й
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
связь в разн. знач. су́вязь, -зі ж.; (о взаимных отношениях между кем-, чем-л. — ещё) по́вязь, -зі ж.;
причи́нная связь филос. прычы́нная сувязь;
связь тео́рии и пра́ктики су́вязь (по́вязь) тэо́рыі і пра́ктыкі;
он потеря́л свои́ свя́зи с литерату́рными круга́ми ён стра́ціў свае́ су́вязі (по́вязі) з літарату́рнымі ко́ламі;
телефо́нная связь тэлефо́нная су́вязь;
те́хника свя́зи тэ́хніка су́вязі;
отделе́ние свя́зи аддзяле́нне су́вязі;
в связи́ (с чем-л.) у су́вязі (з чым-небудзь);
вы́йти на связь вы́йсці на су́вязь.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
среди́ предлог с род.
1. (в середине) сяро́д, пасяро́д (каго, чаго);
среди́ пло́щади разби́т сквер сяро́д (пасяро́д) пло́шчы паса́джаны сквер;
просну́лся среди́ но́чи прачну́ўся сяро́д но́чы;
2. (между) памі́ж, між (кім, чым); сяро́д;
среди́ его́ книг бы́ло мно́го нау́чных сяро́д яго́ кніг было́ шмат навуко́вых;
среди́ лесо́в и боло́т памі́ж (між) лясо́ў і бало́т;
3. (в какой-л. среде) сяро́д;
быть среди́ друзе́й быць сяро́д сябро́ў;
◊
среди́ бе́ла дня сяро́д бе́лага дня.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)