прили́чный
1. (пристойный) прысто́йны;
2. (удовлетворительный) здавальня́ючы; (хороший) до́бры; (неплохой) нядрэ́нны, няке́пскі, неблагі́;
прили́чные за́работки до́брыя (нядрэ́нныя, няке́пскія) заро́бкі;
прили́чные успе́хи здавальня́ючыя (до́брыя, нядрэ́нныя, няке́пскія, неблагі́я) по́спехі;
3. (соответствующий) адпаве́дны;
прили́чная слу́чаю речь адпаве́дная вы́падку прамо́ва;
4. (изрядный) ла́дны, даво́лі вялі́кі; (большой) вялі́кі; (хороший) до́бры;
прили́чное вознагражде́ние даво́лі вялі́кая (вялі́кая, до́брая) узнагаро́да.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
магу́тны
1. в разн. знач. мо́щный; (имеющий большую мощность — ещё) си́льный;
м. рухаві́к — мо́щный (си́льный) дви́гатель;
~ная абараня́льная пазі́цыя — мо́щная (си́льная) оборони́тельная пози́ция;
2. (очень значительный по своему воздействию, силе) могу́щественный;
м. ла́гер дэмакра́тыі — могу́щественный ла́герь демокра́тии;
м. сро́дак — могу́щественное сре́дство;
3. (обладающий большой силой) могу́чий, си́льный; богаты́рский;
магу́тнага скла́ду чалаве́к — богаты́рского телосложе́ния челове́к;
○ ~ная ку́чка — могу́чая ку́чка
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
даво́лі нареч.
1. с прил. или нареч. дово́льно;
д. вялі́кі — дово́льно большо́й;
д. прыго́жа — дово́льно краси́во;
2. в знач. безл. сказ. дово́льно, доста́точно, хва́тит;
гэ́тага мне д. — э́того мне дово́льно (доста́точно, хва́тит);
3. безл. с инф. или с род. п. (в знач. приказания) дово́льно; доста́точно; хва́тит;
д. дурэ́ць! — дово́льно (хва́тит) шали́ть!;
д. слоў! — дово́льно (доста́точно, хва́тит) слов!;
д.! змо́ўкні! — дово́льно (доста́точно, хва́тит)! замолчи́!
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
інтарэ́с, -су (мн. інтарэ́сы) м.
1. (внимание) интере́с;
праяўля́ць вялі́кі і. да спра́вы — проявля́ть большо́й интере́с к де́лу;
2. чаще мн. (потребности, запросы, стремления) интере́сы;
абаро́на дзяржа́ўных ~саў — защи́та госуда́рственных интере́сов;
сын жыў сваі́мі ~самі — сын жил свои́ми интере́сами;
3. (польза, нужда) интере́с;
у на́шых ~сах — в на́ших интере́сах;
няма́ нія́кага ~су е́хаць туды́ — нет никако́го интере́са (никако́й нужды́) е́хать туда́
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
круг (род. кру́га)
1. м., в разн. знач. круг;
вы́разаць к. з кардо́ну — вы́резать круг из карто́на;
выратава́льны к. — спаса́тельный круг;
к. развіцця́ — круг разви́тия;
2. (окольный путь) круг, крюк;
пайшо́ў не той даро́гай і зрабі́ў вялі́кі к. — пошёл не той доро́гой и сде́лал большо́й крюк;
○ квадрату́ра кру́га — квадрату́ра кру́га;
к. кровазваро́ту — круг кровообраще́ния;
паля́рны к. — поля́рный круг;
◊ на к. — (в среднем) на круг;
зага́нны к. — поро́чный круг;
даць к. — дать крю́ку
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
укло́н м.
1. ухі́л, -лу м.; (наклон) нахі́л, -лу м.; (склон) схіл, род. схі́лу м.; (дороги) пака́т, -ту м.; пака́тасць, -ці ж.;
стена́ дала́ большо́й укло́н сцяна́ дала́ вялі́кі ўхіл (нахі́л);
укло́ны железнодоро́жного пути́ пака́ты (пака́тасці) чыгу́начнага пуці́;
по́езд идёт под укло́н цягні́к ідзе́ з пака́ту;
2. полит. ухі́л, -лу м.;
ле́вый укло́н ле́вы ўхіл;
пра́вый укло́н пра́вы ўхіл;
3. (направление) ухі́л, -лу м.;
шко́ла с худо́жественным укло́ном шко́ла з маста́цкім ухі́лам.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
здаро́вы
1. в разн. знач. здоро́вый;
з. аргані́зм — здоро́вый органи́зм;
~вае сэ́рца — здоро́вое се́рдце;
з. вы́гляд — здоро́вый вид;
з. адпачы́нак — здоро́вый о́тдых;
~вае надво́р’е — здоро́вая пого́да;
~вая кры́тыка — здоро́вая кри́тика;
2. (крепкого сложения) здоро́вый, си́льный;
з. конь — здоро́вая (си́льная) ло́шадь;
3. большо́й, здоро́вый, изря́дный;
з. шчупа́к — здоро́вая (изря́дная) щу́ка;
◊ будзь ~ро́ў! — будь здоро́в!;
быва́йце ~ро́вы! — бу́дьте здоро́вы, до свида́ния!;
жывы́ і з. — здрав и невреди́м;
валі́ць з хво́рай галавы́ на ~вую — вали́ть (сва́ливать) с больно́й головы́ на здоро́вую
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
ляце́ць несов., в разн. знач. лете́ть; (о быстром беге и т.п. — ещё) мча́ться; нести́сь;
самалёт ляці́ць — самолёт лети́т;
бу́сел ляці́ць — а́ист лети́т;
камяні́ з гру́катам ляце́лі ўніз — ка́мни с гро́хотом лете́ли вниз;
гу́кі ляце́лі ўдалечыню́ — зву́ки лете́ли вдаль;
матацы́кл ляце́ў з вялі́кай ху́ткасцю — мотоци́кл лете́л (мча́лся, нёсся) с большо́й ско́ростью;
дні і ты́дні ляце́лі непрыкме́тна — дни и неде́ли лете́ли незаме́тно;
гро́шы ляця́ць — де́ньги летя́т;
◊ л. страло́й — лете́ть стрело́й;
час ляці́ць — вре́мя лети́т;
лес сяку́ць — трэ́скі ляця́ць — посл. лес ру́бят — ще́пки летя́т
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
дворI м.
1. двор, род. двара́ м.; (возле дома — ещё) панадво́рак, -рка м.; (большой) дзядзі́нец, -нца м.;
на дворе́ на двары́;
вход со двора́ увахо́д з двара́;
моне́тный двор мане́тны двор;
постоя́лый двор зае́зны дом;
скотоприго́нный двор жывёлапрыго́нны двор;
пти́чий двор пту́шнік, птушы́ны двор;
2. (отдельное крестьянское хозяйство) двор, род. двара́ м.; ха́та, -ты ж.;
в дере́вне сто дворо́в у вёсцы сто дваро́ў (хат);
◊
быть не ко двору́ быць не да кампа́ніі;
ни кола́ ни двора́ ні кала́ ні двара́.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
увлече́ние ср.
1. (действие) книжн. уцягне́нне, -ння ср.; неоконч. уця́гванне, -ння ср.; захо́пліванне, -ння ср.;
2. (восторг) захапле́нне, -ння ср.; (пыл) запа́л, -лу м.;
рабо́тать с увлече́нием працава́ць з запа́лам (захапле́ннем);
расска́зывать с увлече́нием раска́зваць з захапле́ннем (запа́лам);
3. (сильный, большой интерес к чему-л., привязанность) захапле́нне, -ння ср.;
увлече́ние теа́тром захапле́нне тэа́трам;
ша́хматы — его́ увлече́ние ша́хматы — яго́ захапле́нне;
4. (влюблённость) захапле́нне, -ння ср., закаха́насць, -ці ж.; (любовь) каха́нне, -ння ср.;
увлече́ние перешло́ в серьёзное чу́вство захапле́нне перайшло́ ў сур’ёзнае пачуццё;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)