вы́расці
◊ в. на вача́х — вы́расти на глаза́х;
як з (-пад) зямлі́ в. — как (бу́дто, сло́вно,
в. ў вача́х — (чыіх) вы́расти в глаза́х (чьих)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
вы́расці
◊ в. на вача́х — вы́расти на глаза́х;
як з (-пад) зямлі́ в. — как (бу́дто, сло́вно,
в. ў вача́х — (чыіх) вы́расти в глаза́х (чьих)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
некато́ры
1. (
2. только мн. (не все, отдельные предметы, явления) не́которые, ко́е-каки́е, кой-каки́е;
3.
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
земля́
де́вственная земля́ не́руш, цаліна́;
па́стбищная земля́ па́ша;
па́хотная земля́ во́рная зямля́;
уса́дебная земля́ сядзі́бная зямля́;
◊
земли́ под собо́й не чу́ять (не слы́шать) зямлі́ пад сабо́ю не чуць;
сло́вно из-под земли́ вы́рос бы́ццам з-пад зямлі́ вы́рас;
земля́ гори́т под нога́ми (у кого) зямля́ гары́ць пад нага́мі (у каго);
соль земли́ соль зямлі́;
за три́девять земе́ль за тры́дзевяць зяме́ль;
от земли́ не вида́ть ад зямлі́ не віда́ць;
как (
ви́деть на два арши́на под землёй ба́чыць на тры са́жні пад зямлёй;
(отлича́ться) как не́бо от земли́ (адро́знівацца) як не́ба ад зямлі́;
найти́ под землёй знайсці́ пад зямлёй;
из-под земли́ доста́ть з-пад зямлі́ даста́ць (вы́капаць);
сровня́ть с землёй зраўнава́ць з зямлёй;
стере́ть с лица́ земли́ сце́рці (зме́сці) з тва́ру зямлі́.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
не́бо
1. не́ба, -ба
2. (в шахте, печи
◊
превозноси́ть до небе́с узно́сіць (усхваля́ць, узвыша́ць) да нябёс;
копти́ть не́бо смуро́дзіць свет;
под откры́тым не́бом пад адкры́тым не́бам, на во́льным паве́тры;
на седьмо́м не́бе быть (чу́вствовать себя́) на сёмым не́бе быць (адчува́ць сябе́);
попа́сть па́льцем в не́бо тра́піць (папа́сці) па́льцам у не́ба;
как (бу́дто,
упа́сть (сойти́) с не́ба (на зе́млю) (освободи́ться от иллю́зий) упа́сці (сысці́) з не́ба (на зямлю́);
ме́жду не́бом и землёй (жить, находиться) памі́ж не́бам і зямлёй (жыць, знахо́дзіцца);
не́бу жа́рко (бу́дет, ста́нет
(отлича́ться) как не́бо от земли́ (адро́знівацца) як не́ба ад зямлі́;
(как) не́бо и земля́ (як) не́ба і зямля́;
о Не́бо!, милосе́рдное Не́бо! о́ Бо́жа!, міласэ́рны (мі́ласцівы) Бо́жа!;
до не́ба да (пад) не́ба.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
к, ко предлог с
подойти́ к столу́ падысці́ да стала́;
зайти́ к това́рищу зайсці́ да тава́рыша;
любо́вь к ро́дине любо́ў да радзі́мы;
вперёд, к но́вым побе́дам! упе́рад, да но́вых перамо́г!;
во́ля к труду́ во́ля да пра́цы;
прислу́шиваться к слова́м прыслухо́ўвацца да слоў;
обрати́ться к аудито́рии звярну́цца да аўдыто́рыі;
подгото́виться к убо́рке урожа́я падрыхтава́цца да ўбо́ркі ўраджа́ю;
к пяти́ приба́вить четы́ре да пяці́ дада́ць чаты́ры;
присоедини́ться к большинству́ далучы́цца да бо́льшасці;
к вопро́су о происхожде́нии языка́ да пыта́ння аб пахо́джанні мо́вы; кроме того, иногда переводится также иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: а) (для выражения направленности действия к временному пределу в значении: около) пад (што); (в значении:
к ве́черу ве́тер ути́х пад ве́чар ве́цер заці́х;
к утру́ положе́ние измени́лось пад ра́ніцу стано́вішча змяні́лася;
быть к десяти́ часа́м быць к дзесяці́ гадзі́нам;
успе́ть к обе́ду паспе́ць к абе́ду (да абе́ду);
к годовщи́не Октября́ да гадаві́ны Кастры́чніка;
к тысячеле́тию со дня образова́ния да тысячаго́ддзя з дня ўтварэ́ння; б) (для указания на назначение, соответствие
оде́жда к пра́зднику адзе́нне на свя́та;
пригото́вить к за́втраку прыгатава́ць на сне́данне;
к нача́лу го́да на пача́так го́да (к пача́тку го́да);
к сча́стью на шча́сце;
к моему́ стыду́ на мой со́рам;
немно́го к восто́ку крыху́ на ўсход;
к за́паду на за́хад; в) (в бранных выражениях) к (чаму);
к чёрту к чо́рту.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
зямля́
○ інфузо́рная з. — инфузо́рная земля́;
◊ кало́м яму́ з. — коло́м ему́ земля́;
адда́ць ~лі́ — преда́ть земле́;
ад ~лі́ не віда́ць — от земли́ не ви́дно;
адро́знівацца як не́ба ад ~лі́ — (отлича́ться) как не́бо от земли́;
ба́чыць на два аршы́ны пад ~лёй — ви́деть на два арши́на под землёй;
як з(-пад) ~лі́ вы́рас (з’яві́ўся) — как (бу́дто, сло́вно,
з. пад нага́мі гары́ць — земля́ под нога́ми гори́т;
гато́ў скрозь ~лю́ правалі́цца — гото́в сквозь зе́млю провали́ться;
закапа́ць та́лент у ~лю́ — зары́ть тала́нт в зе́млю;
за тры́дзевяць зяме́ль — за три́девять земе́ль;
знайсці́ пад ~лёй — найти́ под землёй;
зраўнава́ць з ~лёй — сровня́ть с землёй;
сце́рці з тва́ру ~лі́ — стере́ть с лица́ земли́;
~лі́ пад сабо́й не чуць — земли́ под собо́й не чу́ять;
між не́бам і ~лёй — ме́жду не́бом и землёй;
па́рыць ~лю́ — спать моги́льным сном;
ле́гчы ў ~лю́ (у магі́лу) — лечь в зе́млю (моги́лу);
пуп ~лі́ — пуп земли́;
соль ~лі́ — соль земли́;
з. яму́ пу́хам — земля́ ему́ пу́хом;
хадзі́ць як пад ~лёй — ходи́ть как под землёй;
скрозь ~лю́ ба́чыць — сквозь зе́млю ви́деть;
як скрозь ~лю́ правалі́ўся — как сквозь зе́млю провали́лся;
чу́ткамі з. по́ўніцца —
ад ~лі́ адарва́ўся і не́ба не даста́ў —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
біць
1.
2. (избивать, наказывая) бить, поро́ть, сечь, избива́ть, колоти́ть;
3. (выбрасывать на поверхность струю, фонтан) хлеста́ть, фонтани́ровать;
4. (вколачивать) забива́ть;
5. (о поклонах) бить, класть, отве́шивать;
6. бить; стуча́ть;
7.
◊ ба́йды б. — бить баклу́ши;
б. адбо́й — бить отбо́й; идти́ на попя́тный (на попя́тную);
б. трыво́гу — бить трево́гу;
б. рублём — бить рублём;
б. па кішэ́ні — бить по карма́ну;
б. у цэль — бить в цель;
б. мі́ма цэ́лі — бить ми́мо це́ли;
б. сябе́ ў гру́дзі — бить себя́ в грудь;
б. у званы́ — бить в колокола́;
б. у адну́ кро́пку — бить в одну́ то́чку;
б. у хаму́т — арта́читься;
як у бу́бен б. — говори́ть в оди́н го́лос;
б. пакло́ны — бить покло́ны;
лы́нды (бі́бікі) б. — бить баклу́ши;
б. крыні́цай — бить ключо́м;
б. у во́чы — бить в глаза́;
ляжа́чага не б’юць —
б’юць і пла́каць на даю́ць —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
так
1.
писа́ть на́до так, а не и́на́че піса́ць трэ́ба так (гэ́так), а не іна́чай;
он всё так сде́лал ён усё так зрабі́ў;
он не так уж добр ён не такі́ ўжо до́бры; (до такой степени) так;
так (насто́лько) жи́зненно, так (насто́лько) вырази́тельно так жыццёва, так выра́зна; (без последствий, без особенной цели, без усилий) так;
оста́вить э́то де́ло так нельзя́ пакі́нуць гэ́ту спра́ву так не́льга;
я сказа́л э́то про́сто так я сказа́ў гэ́та про́ста так;
2. союз дык; (так что) так што; (поэтому) таму́; (итак) так;
рабо́ту сде́лал, так мо́жно отдыха́ть рабо́ту зрабі́ў, дык мо́жна адпачыва́ць;
рабо́тать, так рабо́тать працава́ць, дык працава́ць;
так ты мне не ве́ришь? дык ты мне не ве́рыш?;
так согла́сен? дык зго́дзен?;
не зна́ете, так и скажи́те не ве́даеце, дык так і скажы́це;
(в составе сложных подчинительных союзов) / так как таму́ што;
я спешу́, так как пора́ идти́ на рабо́ту я спяша́юся, таму́ што час (пара́) ісці́ на рабо́ту (пра́цу);
так что так што, такі́м чы́нам;
жгло со́лнце, так что вы́держать бы́ло невозмо́жно пякло́ со́нца, так што вы́трымаць было́ немагчы́ма;
так, что́бы… так, каб…;
на́до вы́йти пора́ньше, так, что́бы не опозда́ть на по́езд трэ́ба вы́йсці ране́й, так, каб не спазні́цца на цягні́к;
3.
что с ва́ми? — Так, ничего́ што з ва́мі? — Так, нічо́га; (утверд.) так, ага́;
все в сбо́ре? — Так усе́ ў збо́ры? — Так (ага́); (усил.) так; дык (усил. при указании на противопоставление, возражение);
так, так, ну и дела́! так, так, ну і спра́вы!;
она́ так во́все не измени́лась яна́ дык зусі́м не змяні́лася;
ну так что же? ну дык што ж?;
там кли́мат о́чень суро́вый, так, моро́зы дохо́дят до сорока́ гра́дусов там клі́мат ве́льмі суро́вы, так, маразы́ дахо́дзяць да сарака́ гра́дусаў; (ограничительная) так, (этак) гэ́так;
лет, так (э́так) де́сять тому́ наза́д гадо́ў, так (гэ́так) дзе́сяць таму́;
◊
и так і так;
и так да́лее (сокращённо и т. д.) і гэ́так дале́й (сокращённо і г. д.);
когда́ (е́сли) так калі́ так;
не так ли? хі́ба (ці) не так?;
так вот дык вось;
я так и знал! я так і ве́даў!;
так и быть няха́й бу́дзе так, (ладно) до́бра;
так и есть так і ёсць;
так и зна́й(те) так і ве́дай(це);
так и́ли и́на́че так ці іна́чай (іна́кш);
(и) так и сяк (і) так і сяк;
та́к себе та́к сабе́;
так и так (мол) так і так;
пусть так няха́й так;
как же так? як жа так?;
вот так так! вось дык так!;
(и) так и э́так (і) так і гэ́так;
давно́ бы так даўно́ б так;
так
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
ісці́
1.
2. (проходить) идти́, протека́ть;
3. (приближаться к какому-л. моменту) идти́, клони́ться;
◊ і. ўгару́ — идти́ в го́ру;
і. на кары́сць — идти́ впрок (на по́льзу);
і. ўразрэ́з — идти́ вразре́з;
не ідзе́ ў галаву́ — не идёт на ум;
і. по́ўным хо́дам — идти́ по́лным хо́дом;
і. на папра́ўку — идти́ на попра́вку;
і. на лад — идти́ на лад;
і. як па ма́сле — идти́ как по ма́слу;
і. ў ход — идти́ в ход;
і. руко́ю — идти́ успе́шно (благоприя́тно);
і. ў закла́д — би́ться об закла́д; держа́ть пари́;
і. пад суд — идти́ под суд;
і. (нага́) у нагу́ — (з кім, чым) идти́ (нога́) в но́гу (с кем, чем);
і. на дно — идти́ на дно;
не і. дале́й — (каго, чаго) не идти́ да́льше (кого, чего);
і. пад вяне́ц — идти́ под вене́ц;
маро́з па ску́ры (па спі́не) ідзе́ — моро́з по ко́же (по спине́) подира́ет;
і. на свой хлеб — начина́ть жить свои́м трудо́м;
дале́й і. не́куды — да́льше е́хать (идти́) не́куда;
з то́рбай і. — идти́ по́ миру;
і. на павадку́ — (у каго) идти́ на поводу́ (у кого);
і. су́праць цячэ́ння — идти́ про́тив тече́ния;
галава́ ідзе́ кру́гам — голова́ идёт кру́гом;
і. прамо́й даро́гай — идти́ прямо́й доро́гой;
і. сваёй даро́гай — идти́ свое́й доро́гой;
і. ў про́чкі — а) уходи́ть из семьи́; б) оставля́ть му́жа (жену́);
і. насу́страч — (каму, чаму) идти́ навстре́чу (кому, чему);
ні ў яко́е параўна́нне не ідзе́ — (з кім, чым) ни в како́е сравне́ние не идёт (с кем, чем);
і. па лі́ніі найме́ншага супраціўле́ння — идти́ по ли́нии наиме́ньшего сопротивле́ния;
і. ў адкры́тую — идти́ в откры́тую;
бяда́ па бядзе́ як па ні́тачцы ідзе́ —
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)