го́рный в разн. знач. го́рны;
го́рное де́ло го́рная прамысло́васць;
го́рный хруста́ль мин. го́рны хруста́ль;
го́рный воск мин. го́рны воск;
го́рный лён мин. го́рны лён;
го́рный бара́н зоол. го́рны бара́н;
го́рная боле́знь мед. го́рная хваро́ба;
го́рная о́бласть го́рная во́бласць;
го́рное со́лнце мед. го́рнае со́нца;
го́рный хребе́т го́рны хрыбе́т;
го́рный институ́т го́рны інстыту́т;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
лама́ць несов.
1. в разн. знач. лома́ть; ломи́ть; (подвергать порче, разрушать — ещё) круши́ть;
л. галлё — лома́ть (ломи́ть) су́чья;
л. машы́ну — лома́ть маши́ну;
л. нагу́ — лома́ть но́гу;
2. перен. лома́ть;
л. трады́цыі — лома́ть тради́ции;
3. безл. (о болезненном ощущении) ломи́ть, лома́ть; пола́мывать;
ло́міць ко́сці — ло́мит ко́сти;
◊ л. галаву́ — (над чым) лома́ть го́лову (над чем);
л. зу́бы — лома́ть зу́бы;
л. ру́кі — лома́ть ру́ки;
л. ко́п’і — лома́ть ко́пья;
л. каме́дыю — лома́ть коме́дию;
л. ша́пку — (перад кім) лома́ть ша́пку (перед кем);
л. хрыбе́т — лома́ть хребе́т;
сі́ла (і) сало́му ло́міць — посл. си́ла (и) соло́му ло́мит
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
злама́ць сов.
1. в разн. знач. слома́ть; (сломать совсем или во многих местах) искове́ркать; (измучить — ещё) излома́ть;
з. ца́цку — слома́ть игру́шку;
з. нагу́ — слома́ть но́гу;
~ма́лі ўвесь плот — излома́ли весь забо́р;
з. жыццё — излома́ть жизнь;
хваро́ба ~ма́ла мяне́ — боле́знь излома́ла меня́;
2. прям., перен. слома́ть; сломи́ть;
бу́ра ~ма́ла стары́ дуб — бу́ря сломи́ла ста́рый дуб;
го́ра не ~ма́ла яе́ — го́ре не сломи́ло её;
з. во́лю — сломи́ть во́лю;
з. упа́ртасць — слома́ть (сломи́ть) упря́мство;
3. слома́ть, сломи́ть; смять;
з. праці́ўніка — слома́ть (сломи́ть, смять) проти́вника;
◊ з. сабе́ галаву́ (шы́ю) — слома́ть себе́ ше́ю;
чорт нагу́ зло́міць — чёрт но́гу сло́мит;
з. хрыбе́т — (каму) слома́ть хребе́т (кому);
ду́рань і мя́ла зло́міць — посл. дура́к и пест слома́ет
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)