до́ля ж.

1. (часть) до́ля;

2. до́ля, у́часть, судьба́, уде́л м.;

3. уст. (единица веса) до́ля;

ільві́ная д. — льви́ная до́ля;

быць у ~лі — быть в до́ле;

прыня́ць у ~лю — приня́ть в до́лю;

вы́пасці на д.вы́пасть на до́лю;

ліха́я (ця́жкая, го́ркая) д. — лиха́я (зла́я, го́рькая) до́ля;

шука́й до́лі ў чы́стым по́ліпосл. ищи́ до́ли в чи́стом по́ле

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

даста́цца сов.

1. (прийтись на чью-л. долю) доста́ться, вы́пасть; перепа́сть;

ха́та даста́лася яму́ пасля́ ба́цькі — дом доста́лся ему́ по́сле отца́;

на на́шу до́лю даста́лася нялёгкая пра́ца — на на́шу до́лю вы́пала нелёгкая рабо́та;

тут то́е-сёе і мне дастане́цца — здесь ко́е-что и мне перепадёт;

2. безл., разг. (о наказании, неприятностях) доста́ться;

дастало́ся на арэ́хі — (каму) доста́лось на оре́хи (кому)

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

вы́лезці сов., в разн. знач. вы́лезть, вы́лезти; (показаться — ещё) вы́сунуться; (о волосах, шерсти и т.п. — ещё) вы́пасть;

в. з я́мы — вы́лезть из я́мы;

в. з машы́ны — вы́лезть из маши́ны;

у кана́пе ўсе спружы́ны ~злі — в дива́не все пружи́ны вы́лезли;

в. з дурно́й прапано́вай — вы́лезть с глу́пым предложе́нием;

в. з бяды́ — вы́лезть из беды́;

в. з даўго́ў — вы́лезть из долго́в;

в. во́мегам — вы́йти бо́ком

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

вы́лецець сов.

1. (летя, появиться откуда-л.) вы́лететь; (о птицах — ещё) вы́порхнуть;

2. перен. (стремительно выехать или выбежать) вы́лететь;

3. (полететь, начать полёт) вы́лететь, улете́ть;

у Маскву́ ~цеў самалёт — в Москву́ вы́летел (улете́л) самолёт;

4. (выпасть) вы́лететь;

ад вы́буху ~целі шы́бы — от взры́ва вы́летели стёкла;

5. перен., разг. вы́лететь;

в. са слу́жбы — вы́лететь со слу́жбы;

в. з галавы́ — вы́лететь из головы́;

в. кулём — вы́лететь ку́барем;

в. ку́ляй — вы́лететь пу́лей

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

прыпа́сці сов.

1. (да каго, чаго) припа́сть (к кому, чему); (плотно, вплотную) прини́кнуть (к кому, чему), прильну́ть (к кому, чему);

п. да ма́тчыных грудзе́й — припа́сть (прини́кнуть, прильну́ть) к матери́нской груди́;

п. лбом да хало́днай шы́бы — прини́кнуть (прильну́ть) лбом к холо́дному стеклу́;

2. (на што) (произойти в одно время с чем-л.) прийти́сь (на что), совпа́сть (с чем);

свя́та ~па́ла на панядзе́лак — пра́здник пришёлся на понеде́льник;

3. вы́пасть (на до́лю), прийти́сь, доста́ться;

мне ~па́ла спатка́цца з ця́жкім го́рам — мне вы́пало (на до́лю) встре́титься с тяжёлым го́рем;

яму́ ~па́ла е́хаць — ему́ вы́пало е́хать

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

пастьI сов.

1. (упасть) уст. упа́сці; (повалиться) павалі́цца;

2. (подохнуть — о скоте) здо́хнуць, мног. паздыха́ць, падо́хнуць, акале́ць, загі́нуць;

3. (на кого, что) прям., перен. упа́сці; (лечь) ле́гчы; (выпасть на чью-л. долю) вы́пасці, прыпа́сці;

жре́бий пал на меня́ су́джана было́ мне, вы́пала на маю́ до́лю;

4. (прийти в упадок) заняпа́сці, падупа́сці; (снизиться) зні́зіцца; (уменьшиться) зме́ншыцца;

5. (погибнуть) высок. па́сці, загі́нуць;

пасть в бою́ загі́нуць у баі́;

6. (о крепости, осаждённом городе) па́сці; (сдаться) зда́цца;

7. (быть свергнутым) па́сці;

диктату́ра па́ла дыктату́ра па́ла;

8. (в общественном мнении) па́сці;

ни́зко пасть в глаза́х (чьих-л.) канчатко́ва стра́ціць пава́гу;

мора́льно пасть мара́льна па́сці;

пасть на по́ле бра́ни загі́нуць на ра́тным по́лі (на по́лі бо́ю, на по́лі бі́твы);

пасть же́ртвой зрабі́цца (стаць) ахвя́рай;

пасть духом па́сці (заняпа́сці) ду́хам.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

па́мять ж.

1. па́мяць, -ці ж.;

храни́ть па́мять о поги́бших геро́ях захо́ўваць па́мяць аб загі́нулых геро́ях;

зри́тельная па́мять зро́кавая па́мяць;

слухова́я па́мять слыхава́я па́мяць;

плоха́я па́мять дрэ́нная па́мяць;

хоро́шая па́мять до́брая па́мяць;

вы́учить на па́мять вы́вучыць на па́мяць;

вы́пасть из па́мяти вы́пасці з па́мяці (галавы́);

запечатле́ться в па́мяти захава́цца (заста́цца) у па́мяці;

е́сли мне па́мять не изменя́ет калі́ мяне́ па́мяць не падво́дзіць;

2. (воспоминание) па́мяць, -ці ж., успамі́н, -ну м.;

в па́мять у па́мяць;

подари́ть на па́мять падары́ць на ўспамі́н (на па́мяць);

оста́вить о себе́ до́брую па́мять пакі́нуць пра сябе́ до́бры ўспамі́н;

3. (сознание) па́мяць, -ці ж., прыто́мнасць, -ці ж.;

больно́й лежа́л без па́мяти хво́ры ляжа́ў без па́мяці (у непрыто́мнасці);

без па́мяти а) (любить, восхищаться и т. п.) ве́льмі мо́цна, го́рача; б) (бежать, лететь) ве́льмі ху́тка; в) (от кого, от чего) у захапле́нні;

ве́чная па́мять ве́чная па́мяць;

на мое́й па́мяти на маёй па́мяці, за маёй па́мяццю;

по па́мяти па па́мяці;

по ста́рой па́мяти па старо́й па́мяці;

на па́мять а) (наизусть) на па́мяць; б) (давать, дарить и т. п.) на па́мяць, на ўспамі́н;

на све́жую па́мять на све́жую па́мяць;

коро́ткая (кури́ная, дыря́вая) па́мять каро́ткая (куры́ная, дзіра́вая) па́мяць.

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)

во́ка (мн. во́чы) ср. глаз м.;

акамада́цыя во́ка — аккомода́ция гла́за;

глядзе́ць кра́ем во́ка — смотре́ть кра́ем гла́за;

гля́нуць адны́м во́кам — взгляну́ть одни́м гла́зом;

мець в. — (на каго) име́ть зуб на или (против кого);

не мець во́ка — (на каго) не люби́ть (кого-л.), не быть располо́женным (к кому-л.), не жа́ловать (кого);

прыкі́нуць на в. — прики́нуть на глаз;

кі́нуць во́кам — взгляну́ть;

спусці́ць з во́ка — потеря́ть из ви́ду;

праве́сці во́кам (вача́мі) — проводи́ть взгля́дом (глаза́ми);

як во́кам скі́нуць — наско́лько ви́дит глаз;

спаць адны́м во́кам — спать вполгла́за;

в. не запарушы́ць — воды́ не замути́ть, му́хи не оби́деть;

з в. вы́пасцівы́пасть из по́ля зре́ния;

у в. ўкі́нуцца — пригляну́ться;

мець на во́ку — (каго, што) а) следи́ть (за кем, чем); б) име́ть на приме́те (кого, что);

як во́кам маргну́ць — в одно́ мгнове́ние; в оди́н миг;

упа́сці ў в. — (каму) обрати́ть на себя́ (чьё) внима́ние;

на во́ку — на глаза́х, на виду́;

нако́лькі во́ка хапа́е — наско́лько ви́дит (хвата́ет) глаз;

хоць — па́льцам у в. хоть глаз вы́коли;

ні да бо́ка, ні да в. — ни к селу́ ни к го́роду;

све́жым во́кам — све́жим гла́зом;

на све́жае в. — на све́жий глаз;

в. ра́дуецца — глаз ра́дуется;

в. на в. — с гла́зу на́ глаз;

во́кам не згле́дзець — гла́зом не охвати́ть;

во́кам не маргну́ць (змаргну́ць) — гла́зом не моргну́ть (сморгну́ть);

ла́шчыць в. — глаз ра́довать;

куды́ ні кінь во́кам — куда́ ни кинь гла́зом;

пага́нае (благо́е) в. — дурно́й глаз;

во́страе в.о́стрый глаз;

ве́рнае в. — ве́рный глаз;

глядзе́ць пі́льным во́кам — смотре́ть (гляде́ть) во все глаза́о́ба);

глядзе́ць крывы́м во́кам — смотре́ть ко́со;

(цёмна) хоць в. вы́калі — (темно́) хоть глаза́ вы́коли;

сну ні ў адны́м во́ку — сна ни в (еди́ном) глазу́;

берагчы́ як зрэ́нку в. — бере́чь как зени́цу о́ка;

няўзбро́еным во́кам — невооружённым гла́зом;

ні бо́ка ні в. — почём зря;

чо́ртава в. — окно́ (в болоте);

як бяльмо́ на во́ку — как бельмо́ на глазу́;

не дагле́дзіш во́кам — запла́ціш бо́кампосл. смотри́ в о́ба;

не ў брыво́, а ў в. — не в бровь, а в глаз;

ба́чыць в., дзе пячэ́цца ко́ка!посл. зна́ет соро́ка, где зи́му зимова́ть!;

ба́чыць в., ды даста́ць далёкапогов. ви́дит о́ко, да зуб неймёт

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)