лезть несов., в разн. знач. ле́зці; (о мехе, шерсти — ещё) выла́зіць;
◊
лезть из ко́жи вон са ску́ры ле́зці (вылу́звацца);
он в карма́н за сло́вом не ле́зет ён у кішэ́нь па сло́ва не ле́зе;
лезть на глаза́ ле́зці ў во́чы;
лезть на рожо́н ле́зці на ражо́н;
лезть на́ стену ле́зці на сцяну́;
лезть не в своё де́ло ле́зці не ў сваю́ спра́ву;
в го́рло не ле́зет у го́рла не ле́зе;
хоть в пе́тлю лезь хоць у пятлю́ лезь;
лезть в го́лову ле́зці ў галаву́;
лезть в ду́шу ле́зці ў душу́;
глаза́ на лоб ле́зут во́чы на лоб ле́зуць.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
завали́ть сов.
1. в разн. знач. завалі́ць, мног. пазава́льваць;
завали́ть пала́тку ве́тками завалі́ць пала́тку галлём;
ка́мни завали́ли пеще́ру камяні́ завалі́лі пячо́ру;
завали́ть стол кни́гами завалі́ць стол кні́гамі;
завали́ть магази́ны това́рами завалі́ць (пазава́льваць) магазі́ны тава́рамі;
его́ завали́ли рабо́той яго́ завалі́лі рабо́тай;
он завали́л всё де́ло ён завалі́ў усю́ спра́ву;
2. (запрокинуть) разг. закі́нуць, адкі́нуць;
завали́ть го́лову наза́д закі́нуць (адкі́нуць) галаву́ наза́д;
3. (обрушить) разг. абвалі́ць, абуры́ць, абру́шыць;
завали́ть сте́ну абвалі́ць (абуры́ць, абру́шыць) сцяну́;
4. (заложить — горло, уши и т. д.) безл., прост. залажы́ць;
у него́ от стра́ху и го́рло завали́ло у яго́ ад стра́ху і го́рла залажы́ла;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
свали́ться
1. (упасть с чего-л.) скі́нуцца, мног. паскіда́цца, звалі́цца, мног. пазва́львацца;
с во́за свали́лись гра́бли з во́за звалі́ліся (скі́нуліся) гра́блі;
2. (упасть, обрушиться на землю) павалі́цца, звалі́цца, упа́сці; (опрокинуться) абярну́цца;
забо́р свали́лся плот павалі́ўся (абярну́ўся);
челове́к свали́лся чалаве́к звалі́ўся;
4. перен. (обрушиться на кого-л.) звалі́цца;
свали́лось на меня́ тру́дное де́ло звалі́лася на мяне́ ця́жкая спра́ва;
5. (столкнуться — о судах) мор. сутыкну́цца;
◊
как с не́ба свали́лся як з не́ба звалі́ўся;
свали́ться с плеч звалі́цца з плеч;
свали́ться как снег на́ голову звалі́цца як снег на галаву́;
гора́ с плеч свали́лась гара́ з плеч звалі́лася;
свали́ться с ног звалі́цца з ног.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
продолжа́ть несов.
1. (вести дальше начатое) праця́гваць, прадаўжа́ць, до́ўжыць; однако лучше переводить сочетаниями соответствующих глаголов с наречием дале́й;
он продолжа́л чита́ть ён чыта́ў дале́й;
она́ продолжа́ла идти́ по доро́жке яна́ ішла́ па даро́жцы дале́й;
он продолжа́л расска́з ён раска́зваў дале́й;
продолжа́йте в том же ду́хе гавары́це (рабі́це) дале́й такса́ма;
продолжа́ть стро́йку до́ма ве́сці дале́й (праця́гваць) будаўні́цтва до́ма;
продолжа́ть чьё-л. де́ло ве́сці дале́й (праця́гваць) чыю́-не́будзь спра́ву;
продолжа́ть каки́е-л. тради́ции праця́гваць (прадаўжа́ць) які́я-не́будзь трады́цыі;
2. (делать более длительным по времени) праця́гваць, прадо́ўжваць, до́ўжыць; (отсрочивать) адтэрміно́ўваць; см. продо́лжить 2;
3. (увеличивать, удлинять в пространстве) прадо́ўжваць, до́ўжыць; см. продо́лжить 3;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
тре́бовать несов.
1. патрабава́ць; (настойчиво) вымага́ць; (добиваться) дамага́цца;
тре́бовать по́мощи патрабава́ць дапамо́гі;
тре́бовать объясне́ний патрабава́ць (дамага́цца) тлумачэ́нняў;
он сли́шком мно́го тре́бует ён ве́льмі шмат патрабу́е (вымага́е);
2. (нуждаться в чём-л.) патрабава́ць (чаго); быць патрэ́бным (для каго, для чаго і каму, чаму); мець патрэ́бу (у чым);
э́то де́ло тре́бует большо́го о́пыта гэ́та спра́ва патрабу́е вялі́кага во́пыту;
больно́й тре́бует абсолю́тного поко́я хво́раму (для хво́рага) патрэ́бны абсалю́тны спако́й;
расте́ние тре́бует ухо́да раслі́не патрэ́бен до́гляд, раслі́на патрабу́е до́гляду;
3. (вызывать) выкліка́ць; (звать) зваць; клі́каць;
его́ тре́бует нача́льник яго́ выкліка́е нача́льнік;
меня́ тре́буют домо́й мяне́ клі́чуць (заву́ць) дамо́ў; см. потре́бовать;
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
даве́сці I сов.
1. в разн. знач. довести́;
д. да дзвярэ́й — довести́ до две́ри;
д. спра́ву да канца́ — довести́ де́ло до конца́;
д. да но́рмы — довести́ до но́рмы;
д. да слёз — довести́ до слёз;
2.: д. ако́нную ра́му пригна́ть око́нную ра́му;
◊ д. да ве́дама — довести́ до све́дения; поста́вить в изве́стность;
д. да ла́ду — привести́ в поря́док;
д. да ру́чкі — довести́ до ру́чки;
д. да то́рбы — пусти́ть по́ миру;
не давядзі́ бог — не приведи́ госпо́дь;
д. да шале́нства — довести́ до бе́шенства (до бе́лого кале́ния);
д. да ро́зуму — на ум наста́вить;
язы́к да Кі́ева давядзе́ — посл. язы́к до Ки́ева доведёт
даве́сці II сов. (привести доказательства) доказа́ть
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
перада́ць сов.
1. в разн. знач. переда́ть;
п. запі́ску — переда́ть запи́ску;
п. зямлю́ сяля́нам у ве́чнае карыста́нне — ист. переда́ть зе́млю крестья́нам в ве́чное по́льзование;
п. сваё пра́ва на маёмасць — переда́ть своё пра́во на иму́щество;
п. мяч на пра́вы край — переда́ть мяч на пра́вый край;
п. ве́ды — перада́ць зна́ния;
п. прывіта́нне — переда́ть приве́т;
п. ду́мку а́ўтара — переда́ть мысль а́втора;
арты́ст до́бра ~да́ў перажыва́нні Га́млета — арти́ст хорошо́ переда́л пережива́ния Га́млета;
п. па ра́дыё — переда́ть по ра́дио;
п. зара́зу — переда́ть зара́зу;
п. спра́ву ў суд — переда́ть де́ло в суд;
п. лі́шніх пяцьсо́т рублёў — переда́ть ли́шних пятьсо́т рубле́й;
2. разг. (перейти границы должного) переборщи́ть; перехвати́ть;
тут ён зана́дта ~да́ў — здесь он переборщи́л (перехвати́л)
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
рабо́та ж., в разн. знач. рабо́та;
р. машы́ны — рабо́та маши́ны;
р. сэ́рца — рабо́та се́рдца;
у мяне́ мно́га ~ты — у меня́ мно́го рабо́ты;
адзі́нка ~ты — физ. едини́ца рабо́ты;
се́льскагаспадарчыя ~ты — сельскохозя́йственные рабо́ты;
фартыфікацы́йныя ~ты — воен. фортификацио́нные рабо́ты;
здаць ~ту ў тэ́рмін — сдать рабо́ту в срок;
р. вядо́мага мастака́ — рабо́та изве́стного худо́жника;
пісьмо́вая р. — пи́сьменная рабо́та;
дыва́н то́нкай ~ты — ковёр то́нкой рабо́ты;
○ прымусо́выя ~ты — принуди́тельные рабо́ты;
◊ р. гары́ць у рука́х — рабо́та гори́т в рука́х;
пусці́ць у ~ту — пусти́ть в рабо́ту;
гэ́та не р. — э́то не де́ло;
~ты па го́рла — рабо́ты по го́рло;
браць у ~ту — брать в оборо́т (в рабо́ту);
р. з рук ва́ліцца — рабо́та из рук ва́лится
Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)
представля́ться несов.
1. (называть себя при знакомстве) рэкамендава́цца, знаёміцца, прадстаўля́цца;
2. (представать в воображении) прадстаўля́цца, уяўля́цца; (казаться) здава́цца; (слышаться) чу́цца;
и́здали всё представля́ется ме́ньшим здалёк усё здае́цца (уяўля́ецца) ме́ншым;
э́то вам то́лько представля́ется гэ́та вам то́лькі здае́цца; (слышится) чу́ецца;
3. (представать, являться) паўстава́ць (перад кім, чым); з’яўля́цца, паяўля́цца (перад кім, перад чым); (показываться) пака́звацца;
де́ло представля́ется в тако́м ви́де спра́ва паўстае́ ў такі́м вы́глядзе;
4. (притворяться) разг. прыкі́двацца, стро́іць з сябе́ (каго, што);
представля́ться глухи́м прыкі́двацца глухі́м, стро́іць з сябе́ глухо́га;
5. (возникать, случаться) трапля́цца; быць;
представля́ется возмо́жность трапля́ецца (ёсць) магчы́масць;
6. страд. падава́цца; прыво́дзіцца; прадстаўля́цца; прад’яўля́цца; дастаўля́цца; ста́віцца; знаёміцца, рэкамендава́цца, малява́цца; пака́звацца, выво́дзіцца; см. представля́ть 1—5, 8.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)
то́-то част.
1. (в том-то и дело, именно) у тым (вось) і спра́ва, вось менаві́та, то́-та ж.;
вот то́-то, все вы так рассужда́ете у тым вось і спра́ва, (што) усе́ вы так разважа́еце;
2. (при восклицании в знач. «вот») вось дык;
то́-то ди́во! вось дык дзі́ва!;
то́-то бы́ло ра́дости! вось было́ ра́дасці!;
3. (поэтому-то, вот почему) вось чаму́, таму́ вось;
он бо́лен. — То́-то его́ не ви́дно ён хво́ры. — Вось чаму́ яго́ не віда́ць;
4. (угроза) то́-та ж.;
то́-то же, смотри́! то́-та ж, глядзі́!;
◊
(вот) то́-то и оно́!, (вот) то́-то и есть! у тым вось і спра́ва!
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (2012, актуальны правапіс)