прычапі́цца сов.

1. (повиснуть, прикрепиться) прицепи́ться;

да суке́нкі ~пі́лася шы́шка — к пла́тью прицепи́лась ши́шка;

2. перен. (о болезни) приста́ть, прицепи́ться;

3. перен. приста́ть, привяза́ться, прицепи́ться;

п. з пыта́ннямі — приста́ть (привяза́ться) с вопро́сами;

~пі́ўся хуліга́н — приста́л (привяза́лся) хулига́н;

4. перен. придра́ться, прицепи́ться;

п. да дро́бязі — придра́ться (прицепи́ться) к пустяку́

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)

паве́тра ср. во́здух м.;

на во́льным ~ры — на откры́том во́здухе;

панава́нне ў ~ры — госпо́дство в во́здухе;

п.!воен. во́здух!;

вісе́ць у ~ры — висе́ть в во́здухе;

лаві́ць рука́мі п. — лови́ть рука́ми во́здух;

паві́снуць у ~рыпови́снуть в во́здухе;

узляце́ць у п. — взлете́ть на (в) во́здух;

падня́ць у п. — подня́ть на во́здух;

глыта́ць п. — глота́ть во́здух;

пусці́ць у п. — взорва́ть

Беларуска-рускі слоўнік, 4-е выданне (2012, актуальны правапіс)