уничтожа́ющий

1. прич. які́ (што) знішча́е, які́ (што) зніштажа́е; які́ (што) вынішча́е; см. уничтожа́ть;

2. прил. знішча́льны;

3. прил., перен. знішча́льны; (презрительный) пага́рдлівы;

уничтожа́ющий взгляд пага́рдлівы по́зірк;

уничтожа́ющий аргуме́нт знішча́льны аргуме́нт;

уничтожа́ющая кри́тика знішча́льная кры́тыка;

Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)