торопли́вый
1. (склонный, привыкший торопиться) паспе́шлівы,
торопли́вый челове́к паспе́шлівы чалаве́к;
2. (быстрый, поспешный) паспе́шны, паспе́шлівы; шпа́ркі;
торопли́вые движе́ния паспе́шныя (паспе́шлівыя, шпа́ркія) ру́хі;
торопли́вые шаги́ паспе́шныя (паспе́шлівыя, шпа́ркія) кро́кі.
Руска-беларускі слоўнік НАН Беларусі, 10-е выданне (актуальны правапіс)